Nov 26, 2008 20:37
А! Об этом думать не надо?
Не надо - ну так изволь:
Подай мне всеобщую радость
На блюде, как хлеб и соль.
Баркова
Невідомо хто кому пише. Бо навколо все тиша і тиша. І ніхто нікому не дзвонить. Напевно, так воно і на краще. Напевно.
Дізнатися б про що ти думаєш. це було б цікаво. ні. звичайно не заради забави. просто якось нічого не пишеться. і зовсім нічого не клеїться. хтось мені каже "все ще зміниться". Все буде краще. Що ж. як ти там кажеш?
"Будем надеяться".
я вам розкажу велику таємницю. вади - це теж магія. без лінз я бачу те, що ви з лінзами не бачите. бачу вогні у вікні не як вогні. вони палахкотять. немов живі. В такт чомусь. серцю? голосу? ночі? хтозна.
Кольоровими плямами лльються медом і апельсиновим соком. знаєте, що я вам скажу? Ви нічого не бачите. Бо думаєте, що різкість зору - перевага.
мені сьогодні хочеться багато говорити. а нікому. і нічого.
Полковнику никто не пишет. А я не полковник. Отнюдь.
вогні,
апельсин,
метро,
ля-ля-ля,
надія