May 03, 2007 22:52
Йду по трамвайним рейкам на зустріч сонячному світлу і відчуваю як з кожним кроком стаю все сильнішою!
Місто зустріло нас широкими обіймами, трохи поморозило,але відразу, ніби відчувши свою провину, окунуло наші тіла в красу та непорочність своєї душі. Провело по своїм вузьким вуличкам, дивилося на нас вікнами старих будинків, відбивалося посмішками на наших обличчях. В кожній будівлі, в кожному камінці бруківки, по якій ступали наші ноги, відчувалася сила та велич старого Львову!
І "Львівське пиво" в них насправді львівське! І "Високий Замок" насправді високий! З його вершини та піку Лисої гори можна побачити все місто, окутане загадковою неповторністю!
Коли лежиш на траві під Львівським небом, відкитий всім вітрам, ніжишся в перших промінях травневого сонця, п'єш вино та посміхаєшся своїм друзям-дійсно відчуваєш себе вільним та щасливим!!!