Про один демократичний режим
Колись я жив в одній трьохкімнатній квартирці. І жило нас там четверо (три Парубка + одна Панянка). Я не буду пояснювати як розраховувалася квартирна плата - це було надто специфічно, але й не надто для вас цікаво. Більш важливо, як приймалися загальні рішення про правила співіснування: все таки не легко ужитися під одним дахом 4 людям, які не мають жодних родинних зв"язків.
Кожна кімната мала на "квартирних сходках" один голос (оскільки я жив з товаришем в одній кімнаті, то ми перед кожним рішенням узгоджували свою позицію). Таким чином при голосуванні з кожного питання було завжди 3 голоси. Результати сходок вважалися легітимними, якщо на них були присутні 2 з 3-х кімнат. Рішення не приймалося, якщо "Проти" нього була хоча б одна кімната, і вважалося прийнятим, якщо "За" нього хоча б 2 кімнати. Виходило так, що кожна кімната мала право VETO.
За звичай в нас не було непорозумінь. Ця процедура рідко застосовувалася: мудрі люди завжди здатні дійти якогось здорового компромісу. Процедура ж існувала якраз для того, щоб цей компроміс ставав реальністю. Втім був один цікавий казус цієї системи, і був він був пов"язаний з курінням.
Курили всі. Час від часу хтось оголошував, шо він не курить, але все одно це були просто перерви. Виникало просте питання: "де курити?". Парубки вважали, що треба курити на кухні, а Панянка була проти затії курити вдома. Тому часто, коли ми збиралися на кухні увечері просто для того, щоб обговорити, як в кого пройшов день і хто що доброго за цей день зробив, Вона піднімала питання "Про невиконання правила про заборону куріння на кухні".
Звісно ми не могли прийняти рішення про те, щоб дозволити курити, бо Панянка була "Проти". Тому на кухні курити було заборонено... АЛЕ... Коли Панянка ішла кудись з дому по своїх жіночих справах, якими ми намагалися не надто цікавитися (то ж все таки особисте життя)... "Квартирні сходки" збиралися вдруге: маючи кворум і не маючи заперечень, вони приймали рішення, що на кухні курити можна.
Звісно, що це рішення на практиці діяло рівно до того моменту, поки прекрасна половина людства не ставила його під сумнів, повернувшись звідти, куди Вона собі ходила (та не думайте ви нічого дурного, Вона була дуже порядна і дуже інтелігентна!).
Так працював квартирний компроміс, який навіть був веселою легендою про ту квартиру. Нікого він навіть сильно не дратував, адже правила ніхто не порушував, а думка всіх була врахована, що найцікавіше.
Але для чого я то все Вам розказую? Вирішуйте, як завжди, самі, бо правил і голосувань насправді не було. Лише, покидаючи квартиру, ми зрозуміли, що саме такою процедурою ми завжди керувалися :)
Кожна кімната мала на "квартирних сходках" один голос (оскільки я жив з товаришем в одній кімнаті, то ми перед кожним рішенням узгоджували свою позицію). Таким чином при голосуванні з кожного питання було завжди 3 голоси. Результати сходок вважалися легітимними, якщо на них були присутні 2 з 3-х кімнат. Рішення не приймалося, якщо "Проти" нього була хоча б одна кімната, і вважалося прийнятим, якщо "За" нього хоча б 2 кімнати. Виходило так, що кожна кімната мала право VETO.
За звичай в нас не було непорозумінь. Ця процедура рідко застосовувалася: мудрі люди завжди здатні дійти якогось здорового компромісу. Процедура ж існувала якраз для того, щоб цей компроміс ставав реальністю. Втім був один цікавий казус цієї системи, і був він був пов"язаний з курінням.
Курили всі. Час від часу хтось оголошував, шо він не курить, але все одно це були просто перерви. Виникало просте питання: "де курити?". Парубки вважали, що треба курити на кухні, а Панянка була проти затії курити вдома. Тому часто, коли ми збиралися на кухні увечері просто для того, щоб обговорити, як в кого пройшов день і хто що доброго за цей день зробив, Вона піднімала питання "Про невиконання правила про заборону куріння на кухні".
Звісно ми не могли прийняти рішення про те, щоб дозволити курити, бо Панянка була "Проти". Тому на кухні курити було заборонено... АЛЕ... Коли Панянка ішла кудись з дому по своїх жіночих справах, якими ми намагалися не надто цікавитися (то ж все таки особисте життя)... "Квартирні сходки" збиралися вдруге: маючи кворум і не маючи заперечень, вони приймали рішення, що на кухні курити можна.
Звісно, що це рішення на практиці діяло рівно до того моменту, поки прекрасна половина людства не ставила його під сумнів, повернувшись звідти, куди Вона собі ходила (та не думайте ви нічого дурного, Вона була дуже порядна і дуже інтелігентна!).
Так працював квартирний компроміс, який навіть був веселою легендою про ту квартиру. Нікого він навіть сильно не дратував, адже правила ніхто не порушував, а думка всіх була врахована, що найцікавіше.
Але для чого я то все Вам розказую? Вирішуйте, як завжди, самі, бо правил і голосувань насправді не було. Лише, покидаючи квартиру, ми зрозуміли, що саме такою процедурою ми завжди керувалися :)