Історичне - Про московських катів
Перепост допису 
finesoul: Хочу жити на вулиці найкращого ката НКВС та просто покидька, бо власну історію треба шанувати.
Будь-який дорослий, а тим паче підліток, побачивши на вуличному вказівнику чиєсь прізвище, природньо подумає, що це - поважна людина, якщо його ім’ям названа вулиця. Якби ж то! Ніщо так не розбещує суспільство, як покарання невинних и уникнення заслуженого покарання злочинцями. Люди жахнулися б, коли б узнали про вчинки тих, чиї імена надані вулицям, на яких вони живуть. Не виключено, що хтось з цих високоповажний осіб був безпосередньо причетний до загибелі наших батьків та дідів, що ми живемо на вулицях імені вбивць наших близьких. Ось деякі з найбільш одіозних «героїв», увічнених завдяки нащадкам у назвах наших вулиць, провулків, станцій метро, площ…
Войков П.Л.
Після жовтневого перевороту під час примусової націоналізації репресував колишніх володарів підприємств и застосовував найжорстокіші заходи щодо селян, які чинили супротив грабіжницькому вилученню у них продовольства. В 1918 року. П. Войков зіграв одну з ключових ролей в організації кровавої розправи над російським імператором і його родиною Саме він був активним прибічником ідеї їх фізичного знищення. Під час тримання під вартою царської родини підкидував імператору записки французькою мовою з пропозицією влаштувати йому втечу, щоб мати підстави застосувати зброю «при спробі втечі». А коли цар відмовився, використав ті самі записки як «доказ» підготовки втечі і необхідності застосування крайніх заходів. Читав розстрільну промову і приховував наслідки злочину, спотворюючи трупи сірчаною. «Світ ніколи не дізнається, що ми зробили з ними», - казав він. Наче глузування, п’ять проїздів у Москві мають ім’я П. Войкова. І хіба лише у Москві?!. Зараз в Росії 131 вулиця імені Войкова.
Атарбеков Г.А.
Ще до офіційного оголошення «червоного терору», влаштовував «зачистки» у Армавірі, П’ятигорську, Кисловодську, Єсентуках, де знищив тисячі узятих у заручники священиків, офіцерів, інтелігентів. Рубить беззбройних людей шашкою було його улюбленою зайняттям. За дрібнішої непокори з боку червоногвардійців розстрілював кожного десятого. Его так ненавиділи бійці, що тричі намагалися вбити. Його ім’ям у Москві названа вулиця в районі Преображенського.
Кедров М.С.
Відзначався навіть серед своїх патологічною жорстокістю і садизмом. Відправляв до в’язниць дітей 8-14 років, особливо полюбляв катувати гімназисток. Частенько мучив дітей на очах батьків та розстрілював батьків в присутності дітей. У Архангельську він посадив на баржу 1200 офіцерів и затопив її, а усіх, що намагалися врятуватися, розстрілював з кулеметів. Його дружина власноруч розстріляла 87 офіцерів, 33 місцевих мешканців і втопила баржу с п’ятью сотнями біженців. Його ім’ям у Москві названа вулиця у районі Академічний.
Дибенко П.Є.
21.11.17 Ленин особистим наказом призначає П. Дибенко народним комісаром з морських справ ( адміральський чин). І почалося повальне нищення кадрових офіцерів флоту. Розграбувавши імперські винні погреби та напившись до оскаженіння, матроси кувалдами розбивали голови лейтенантам и мічманам, а старших офіцерів «спускали під лід». Жахливу нещадність виявив він під час розправи з повстанням селян Тамбовщини. На совісті Дибенко нечисленна кількість людей, розстріляних і порублених, спалених живцем у хатах, отруєних газами. Мабуть, саме тому йому дозволили ряд командних посад у Червоній армії, незважаючи на його п’яні дебоші, розбещення та мародерство. З’явився навіть такий термін як «дибенковщіна» - суміш тиранії, анархії і бандитизму.У Німеччині, де він навчався про нього писали: «З військової точки зору - абсолютний нуль». Важливою властивістю його особистості було абсолютне цинічне несприйняття будь-яких моральних обов’язків, а звідти - постійна здатність до зради. Він не роздумуючи однаково легко зраджував як ідеї, так и людей. Зараз у російських містах існує більш 130 вулиць з його ім’ям, у Москві його ім’ям планують назвати нову станцію метро.
Менжинский В.Р.
Він відповідає за масові розстріли без суду колишніх офіцерів, що повірили радянській владі та пішли на службу до більшовиків; та за безпідставні репресії проти мирного населення. Під його керівництвом почали фабрикувати перші липові судові впровадження («Шахтинська справа», справа Промпартії, Вітчизняного бюро ЦК меншовиків, справа Трудової селянської партії) та широко застосовувалися акції фізичного знищення небажаних радянській владі особистостей. В Росії ще досі є 62 вулиці з його ім’ям.
Ворошилов К.Е.
Змолоду займався не лише агітацією, а ще й експропріацією, т.т. звичайним бандитизмом. В армії не служив жодного дня і не мав військової освіти хоча і був наркомом оборони СРСР.
Документально встановлено, що підпис Ворошилова стоїть на 186 розстрільних списках загальною чисельністю 18 474 людини. Під час Другої Світової не в останню чергу його бездарні дії призвели до блокади Ленінграду. 492 вулиці російських міст ще й досі шанують його ім’я.
Будений С.М.
Його славетна Перша кінна армія нагадувала скоріше банд формування, аніж регулярну військову одиницю. Надзвичайна жорстокість і мародерство, що панували там, дивували навіть Сталіна, а Ленін не раз виказував стурбованість з приводу повального пиятства та морального розбещення її бійців. Під час Другої Світової за два тижні примудрився бездарно загубити десятки тисяч життів солдат и командирів. Зараз у Росії відома 461 вулиця Буденного.
Павлік Морозов
«Чесно кажучи, після суду, - як згадує мати «героя» Тетяна Морозова, - нас у селі зненавиділи. Могилу Павлика і Феді затоптували, зірку ламали, пів села ходило туди випорожнюватися». В «Артеку» проводилися спеціальні злети дітей, що повторили «подвиг» Павлика Морозова. Це символ стукачества увіковічено у назвах 147 вулиць Росії.
Роза Люксембург
У Німеччині її називали «Кровава Роза» за шалені, на грані істерики, заклики до нещадної розправи з усіма ворогами революції. У питанні застосування масового терору вона займала ще більш радикальну позицію, ніж Ленін. Ще сповідала фемінізм і «вільну любов». Зараз має 169 вулиць з її ім’ям.
Клара Цеткін
Палка прихильниці соціальної фемінізації и сексуальної свободи, засновниця свята 8 Березня. Вона організує «свято вільної любові» і пропонує усім свідомим пролетарським жінкам подарувати свою любов робочім, що відмовляються виконувати військові замовлення капіталістів. В Росії принаймні 78 вулиць Клари Цеткін.
Посилання на московську «Новую газєту», ще до того, як вона перетворилася на рупор фаш.пропаганди
Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав
коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
finesoul: Хочу жити на вулиці найкращого ката НКВС та просто покидька, бо власну історію треба шанувати.
Будь-який дорослий, а тим паче підліток, побачивши на вуличному вказівнику чиєсь прізвище, природньо подумає, що це - поважна людина, якщо його ім’ям названа вулиця. Якби ж то! Ніщо так не розбещує суспільство, як покарання невинних и уникнення заслуженого покарання злочинцями. Люди жахнулися б, коли б узнали про вчинки тих, чиї імена надані вулицям, на яких вони живуть. Не виключено, що хтось з цих високоповажний осіб був безпосередньо причетний до загибелі наших батьків та дідів, що ми живемо на вулицях імені вбивць наших близьких. Ось деякі з найбільш одіозних «героїв», увічнених завдяки нащадкам у назвах наших вулиць, провулків, станцій метро, площ…
Войков П.Л.
Після жовтневого перевороту під час примусової націоналізації репресував колишніх володарів підприємств и застосовував найжорстокіші заходи щодо селян, які чинили супротив грабіжницькому вилученню у них продовольства. В 1918 року. П. Войков зіграв одну з ключових ролей в організації кровавої розправи над російським імператором і його родиною Саме він був активним прибічником ідеї їх фізичного знищення. Під час тримання під вартою царської родини підкидував імператору записки французькою мовою з пропозицією влаштувати йому втечу, щоб мати підстави застосувати зброю «при спробі втечі». А коли цар відмовився, використав ті самі записки як «доказ» підготовки втечі і необхідності застосування крайніх заходів. Читав розстрільну промову і приховував наслідки злочину, спотворюючи трупи сірчаною. «Світ ніколи не дізнається, що ми зробили з ними», - казав він. Наче глузування, п’ять проїздів у Москві мають ім’я П. Войкова. І хіба лише у Москві?!. Зараз в Росії 131 вулиця імені Войкова.
Атарбеков Г.А.
Ще до офіційного оголошення «червоного терору», влаштовував «зачистки» у Армавірі, П’ятигорську, Кисловодську, Єсентуках, де знищив тисячі узятих у заручники священиків, офіцерів, інтелігентів. Рубить беззбройних людей шашкою було його улюбленою зайняттям. За дрібнішої непокори з боку червоногвардійців розстрілював кожного десятого. Его так ненавиділи бійці, що тричі намагалися вбити. Його ім’ям у Москві названа вулиця в районі Преображенського.
Кедров М.С.
Відзначався навіть серед своїх патологічною жорстокістю і садизмом. Відправляв до в’язниць дітей 8-14 років, особливо полюбляв катувати гімназисток. Частенько мучив дітей на очах батьків та розстрілював батьків в присутності дітей. У Архангельську він посадив на баржу 1200 офіцерів и затопив її, а усіх, що намагалися врятуватися, розстрілював з кулеметів. Його дружина власноруч розстріляла 87 офіцерів, 33 місцевих мешканців і втопила баржу с п’ятью сотнями біженців. Його ім’ям у Москві названа вулиця у районі Академічний.
Дибенко П.Є.
21.11.17 Ленин особистим наказом призначає П. Дибенко народним комісаром з морських справ ( адміральський чин). І почалося повальне нищення кадрових офіцерів флоту. Розграбувавши імперські винні погреби та напившись до оскаженіння, матроси кувалдами розбивали голови лейтенантам и мічманам, а старших офіцерів «спускали під лід». Жахливу нещадність виявив він під час розправи з повстанням селян Тамбовщини. На совісті Дибенко нечисленна кількість людей, розстріляних і порублених, спалених живцем у хатах, отруєних газами. Мабуть, саме тому йому дозволили ряд командних посад у Червоній армії, незважаючи на його п’яні дебоші, розбещення та мародерство. З’явився навіть такий термін як «дибенковщіна» - суміш тиранії, анархії і бандитизму.У Німеччині, де він навчався про нього писали: «З військової точки зору - абсолютний нуль». Важливою властивістю його особистості було абсолютне цинічне несприйняття будь-яких моральних обов’язків, а звідти - постійна здатність до зради. Він не роздумуючи однаково легко зраджував як ідеї, так и людей. Зараз у російських містах існує більш 130 вулиць з його ім’ям, у Москві його ім’ям планують назвати нову станцію метро.
Менжинский В.Р.
Він відповідає за масові розстріли без суду колишніх офіцерів, що повірили радянській владі та пішли на службу до більшовиків; та за безпідставні репресії проти мирного населення. Під його керівництвом почали фабрикувати перші липові судові впровадження («Шахтинська справа», справа Промпартії, Вітчизняного бюро ЦК меншовиків, справа Трудової селянської партії) та широко застосовувалися акції фізичного знищення небажаних радянській владі особистостей. В Росії ще досі є 62 вулиці з його ім’ям.
Ворошилов К.Е.
Змолоду займався не лише агітацією, а ще й експропріацією, т.т. звичайним бандитизмом. В армії не служив жодного дня і не мав військової освіти хоча і був наркомом оборони СРСР.
Документально встановлено, що підпис Ворошилова стоїть на 186 розстрільних списках загальною чисельністю 18 474 людини. Під час Другої Світової не в останню чергу його бездарні дії призвели до блокади Ленінграду. 492 вулиці російських міст ще й досі шанують його ім’я.
Будений С.М.
Його славетна Перша кінна армія нагадувала скоріше банд формування, аніж регулярну військову одиницю. Надзвичайна жорстокість і мародерство, що панували там, дивували навіть Сталіна, а Ленін не раз виказував стурбованість з приводу повального пиятства та морального розбещення її бійців. Під час Другої Світової за два тижні примудрився бездарно загубити десятки тисяч життів солдат и командирів. Зараз у Росії відома 461 вулиця Буденного.
Павлік Морозов
«Чесно кажучи, після суду, - як згадує мати «героя» Тетяна Морозова, - нас у селі зненавиділи. Могилу Павлика і Феді затоптували, зірку ламали, пів села ходило туди випорожнюватися». В «Артеку» проводилися спеціальні злети дітей, що повторили «подвиг» Павлика Морозова. Це символ стукачества увіковічено у назвах 147 вулиць Росії.
Роза Люксембург
У Німеччині її називали «Кровава Роза» за шалені, на грані істерики, заклики до нещадної розправи з усіма ворогами революції. У питанні застосування масового терору вона займала ще більш радикальну позицію, ніж Ленін. Ще сповідала фемінізм і «вільну любов». Зараз має 169 вулиць з її ім’ям.
Клара Цеткін
Палка прихильниці соціальної фемінізації и сексуальної свободи, засновниця свята 8 Березня. Вона організує «свято вільної любові» і пропонує усім свідомим пролетарським жінкам подарувати свою любов робочім, що відмовляються виконувати військові замовлення капіталістів. В Росії принаймні 78 вулиць Клари Цеткін.
Посилання на московську «Новую газєту», ще до того, як вона перетворилася на рупор фаш.пропаганди
Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав
коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.