Блогосфера про війну
Denis Pyatigorets: Росіяни знову зашкварилися в суді ООН в Гаазі
Іноді складається таке враження, що Росія в суді ООН в Гаазі діє за принципом - а чи можна заявити щось ще більш тупіше та зашкваритися ще більше?
От уявіть ситуацію. Суд ООН знаходиться в Гаазі. А Гаага знаходиться в Нідерландах. В тих самих Нідерландах, де минулого року Міжнародна спільна слідча група, яка розслідує катастрофу малайзійського лайнеру МН17, заявила, що літак був збитий з підконтрольної бойовикам території ракетою "Бука", привезеного на Донбас з Росії. І в цих самих Нідерландах представники Росії в суді заявляють - Міжнародний суд ООН у Гаазі, що немає жодних доказів постачання Росією зброї бойовикам "ДНР" і "ЛНР", як і доказів постачання системи "Бук", якою був збитий MH17.
Потім в голові одного з російських представників щось перемикається, бо він розуміє, що ці докази лежать в сусідній будівлі і через кілька годин зможуть опинитися в суді ООН, і він починає відверто ліпити горбатого: «Невідомі, які передавали бойовикам на Донбас пускову установку ЗРК Бук, яка збила пасажирський лайнер рейсу МН17, мали намір використовувати його для зміцнення ППО ДНР/ЛНР». Тобто фактично чуваки вже вигадали нову казку - може зброю і передавали з РФ, але то не ми, то хтось. Тобто спочатку в зброя в шахтах, а зараз будь-який далекобійник може заїхати в російську військову частину ППО, сісти на БУКа та перегнати його через російський кордон в Україну на допомогу «апалченцам». І ані у військової частини, ані в ДПС, ані в прикордонників РФ не буде жодних питань до такого квесту.
І от сидять судді, слухають всю цю дічь від росіян і реагують на все це, як на сміх Олі Фреймут - тобто з початку це весело, але з часом починає бісити.
До речі, ще один респект на адресу української дипломатії. Це дуже круто, розпочати судові слухання в суді ООН по факту фінансування терористів Росією та постачання нею зброї в ЛДНР вже після того, як міжнародна слідча група встановила факт постачання БУКу з РФ.
Приємного всім вечора, Хунта!
Антон Швец: Положительный момент состоит в том, что безвиз дают стране которая более или менее своих граждан контролирует.
Если бы интеграция в состав Украины самоуправляемых Дыр вместе с их норотными милициями, пипифаксовыми пачпортами, моторылами и наподвалами и прочей говиндой, имела(в глазах европейских чиновников) хоть какой-то шанс произойти - хрен бы нам дали, а не безвиз
А если безвиз дают, то альтернатива минским есть и она уже нарисована, хотя в этом никто не признается. И даже закрепляя на крыше ДОДА украинский флаг, наши солдаты будут на камеру повторять, что "Украина придерживается взятых на себя обязательств и будет придерживаться и впредь". До самой Успенки будет придерживаться, а если надо то и до Ростова, понял, сука? И когда наши танки - мы тебя прилепин, понял?
Вот в этом свете безвиз очень важный знак. Потому что альтернатива теперь есть. Хотя ее и нет.
Юрий Нестеренко: По локоть в кисляке
«А бояться-то надо только того,
Кто скажет: «Я знаю, как надо!»
Гоните его! Не верьте ему!
Он врет! Он не знает - как надо!»
Галичу, написавшему эти строки почти полвека назад и совсем о другой стране, наверное - как и большинству из нас до недавнего времени - и в страшном сне не могло присниться, что они станут актуальны для США. Но увы - теперь они звучат так, словно написаны здесь и сейчас.
В истории Америки были разные президенты, в том числе и далеко не лучшие - но настолько бездарного начала правления не было, кажется, еще никогда.
По сути, это правление вообще так и не началось. То, что делает Трамп - это не управление государством. Это нечто уникальное в мировой политической истории - послевыборная кампания. То есть то же самое, что и предвыборная, но проводимая уже избранным и вступившим в должность президентом. Который разъезжает по стране, выступает на митингах перед своими сторонниками, винит во всех страшных грехах Обаму и демократов, словно те все еще в Белом Доме, заливает электорат потоками трескучей демагогии на тему «кругом враги» и «я всем всё дам» без каких-либо конкретных фактов и цифр - и это всё. Никаких практических действий. Никакой четкой, просчитанной, проработанной программы. Даже никакой слаженной команды - в его администрации царит хаос, из 552 ключевых должностей, требующих утверждения Сенатом, на 517 (по состоянию на 6 марта) еще даже не номинированы кандидатуры, а номинанты сталкиваются с невиданным при прежних президентах сопротивлением - это в Сенате, где большинство составляют однопартийцы Трампа! Госдепартамент практически разгромлен, после массовых увольнений замены так и не найдены, и даже своему же назначенцу Тиллерсону Трамп изрядно урезал полномочия (то-то радости русским, почему-то считающим именно это ведомство самым страшным своим врагом!). Да и в Пентагоне, на который Трамп якобы намерен делать ставку, остаются десятки оголившихся ключевых позиций.
Он действительно не знает, как надо.
Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав
коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.