РІВЕНЬ ПОВАГИ = КІЛЬКОСТІ ВИПИТОГО???
Ваша перша думка про людину, яка в теперішній час відмовляється від алкоголю під час застілля?=) У кожного, напевно, перше, що проскакує в голові це "хворий (-а), вагітна, дуже прошений (-а)"=)).
І трапляються в цій категорії людей і ті, і другі, і треті.
Однак... бувають ще й четверті=)) Ті, яким для того, щоб весело з вами провести час, необов"язково піднімати настрій "градусом", бо після спиртного їм навпаки хочеться додому, в своє ліжечко, поспати, апатія одним словом.
І все б воно було добре, якби не щедра українська душа: "Та випий ти хоч за моє здоров"я, як за своє не хочеш! Ти мене поважаєш?!". При цьому пригощають тебе таким "палівом", що, здається, якби і за шию лив, то би не пив!=))
Не можу не погодитися з тим, що часом не завадить випити бокал-другий СПРАВЖНЬОГО червоного вина, а не розбавленого підфарбованого спирту (після якого і губи, і зуби синіють :-)), щоб, нормалізувати тиск тощо. Але хто ж із нас використовує вино в лікувальний цілях? - Швидше навпаки - ще мусимо поправляти здоров"я після всіляких таких застіль, так би мовити, за здоров"я "псевдодруга" платити власним.
Як шкода, що рівень поваги у більшості українців ще досі вимірюється у кількості випитого за "винуватця свята" спиртного...