А й правда, крилатим грунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має! А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надіі,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Лина Костенко. Крылья
Перевод с украинского Светлана Лескова
И вправду, крылатым грунта не надо.
Нету земли, то небо отрада.
Нету и поля, то будет воля.
Нету пары, и тучи отарой.
В этом для птиц, верно, правда от века.
А как человеку? Что человеку?
Живёт на земле. Летать не умеет.
А крылья имеет. А крылья имеет!
И крылья те, не из пуха-перьев.
Из правды и чести они, из доверья.
Кого-то верность в любви окрыляет.
Кто-то в вечном порыве взлетает.
Кто-то своей окрылён работой.
Другому крылья - щедрость, забота.
Кому-то - из песен даны, иль надежды.
Кому - из поэзий, мечты безбрежной.
Как будто летать человек не умеет...
А крылья имеет. Крылья имеет!
Click to view