ну не шарю я в поезії ні чорта!
нє! ви не подумайте, шо я зовсім неуч. Прозу я читати люблю, і читаю значно більше аніж середньостатистичний українець (найшов чим хвалитися, ага))).
але щойно задумався, а що такого поетичного я зможу продекламувати на пам’ять? і зміг згадати аж один віршик ("ніженьки терпнуть, злипаються віченьки" я повністю не пам’ятаю) не кого-небудь, а В.В. Маяковського:
Мы,
онанисты,
ребята
плечисты!
Нас
не заманишь
титькой мясистой!
Не
совратишь нас
пиздовою
плевой!
Кончил
правой,
работай левой!!!
Насправді я ше Бернса люблю, але хороших вкраїнських перекладів по ходу нема, тож тіки в оригіналі, хоча російські переклади є непогані.