Вернула зі Львова :)
Це була раптово придумана, але все ж спланована за місяць поїздка. Планувати довелось із-за неможливості спонтанно купити квитки до міста Лева.
І як завжди у запланованих заходах, тьрапилась халепа: я отруїлась за день до виїзду. Лікарка швидкої допомоги зробила мені неправильний укол і я поїхала в романтичну поїздку не лише з болісною підшлунковою, а і з величезним страшним синцем на дупі. До всього за тиждень до поїздки я перемерзла в нашій школі і отримала на обидві губи "лихоманку". Рамантіка, словом.
Спершу мій супутник потайки радів, що всі смаколики дістануться йому: саме він пив каву-вогник у Дзизі, жер морозиво, сирні палички, банош у "Вежі Крамаря", всяке скажено просмажене мнясо у "Галицбкій ресторації", солянки всякі, смажені курчі шматочки в "Ліновому псі" (дякую за наводку, Артем! Я знаю, ти це прочитаєш!)... Я ж правильно харчувалась салатиками, овочевими супами і зеленим чаєм. Окрім харчового питання, мій супутник вперше був у Львові і радів, що має власного гіда і що я так вдало винайняла квартиру в самісінькому центрі.
На другий день його фарт став під питання, коли вияснилось, що я маю у Львові добісової мами знайомих і друзів. Ну він не очікував, що то правда. Хоча я чесно попереджала, що напевно будуть дарунки.
Назад він тягнув П"ЯТНАДЦЯТЬ кілограмів мого щастя від лвівських товаришок. І ні разу не пожалівся і не нажурив мене, за що йому велика дяка.
Наші з ним фоти вам навряд чи цікаві, а себе я вам покажу.
- і цій людині 36 років.. капєц :)
Фотографувалось в два дні, тому такий різнокольоровий фотонастрій. Така скажена видалась осінь - ніякого фотошопу, їй богу. Так все і було.