Робочі моменти художньо-естетичної освіти.
Казка про те, як здихає єдина в державі Україна школа народних ремесел, що дає початкову художню освіту і утримує під одним дахом п"ятнадцять майстерень українських народних ремесел. Дійсно, аналогів їй нема в усій країні (а може й у світі, хто зна).
Людям зі слабкою психікою не дивитись в підкат.
Пояснюю фото:
зліва - це ... типу розподілювач електричний. Раніше горів завзято періодично. Тепертільки заливається постійно водою, бо протікає дах.
Справа - це не стіна. Це перегородка з ДВП, що підтримує стелю від руйнації і падіння всередину зали. Зараз ця перегородка стоїть не волога, а мокра.
[Spoiler (click to open)]
... і так - в КОЖНОМУ класі.
Причина високої вологості - вчасно неприбраний сніг. А офіційною мовою - погодні умови.
Я розумію, що вище керівництво не винне, винен завгосп, робітник (65 років - куди йому на дах лізти? Та він і так на свої пів тисячі відпрацьовує, як на три зарплати). Але чому не звернутись за допомогою в ККП? Зрештою, звернутись до батьківського комітету (в школі він є).
Востаннє я була на роботі в четвер, 17 січня, тоді і зроблені ці фото. В п"ятницю 18-го почалось підвищення температури, у Фастові ішов дощ, була скжена ожеледь.
Заклад наш ніяк не може нормально прогрітись із-за незрозумілої педколективу причини (електрики кивають на енергетиків вищих, ті - на гуртожиток, який у нас "забирає" енергію, вище керівництво натякає, що у нас "неправильний" якийсь там трьохтарифний котел (а самі ж нам його і подарували, бо опалення у нас офіційно відключили минулого року!)
Компьютери у нас не вмикаються, бо вхідна напруга сягає 80-90 Вольт (замість 220). Лампи накалювання жевріють темним помаранчем, а лампи денного освітлення за цілий робочий день виїдають очі.
Котел не нагріває воду із-за низької напруги, в закладі холодно. Включити обігрівач нереально - напруга ж, трясця їй.
За чашкою чаю всі бідкаються і лають владу. Але коли я почала фоткати стіни, мені колеги заборонили це публікувати в інтернеті, побоюючись, що школу закриють і вони лишаться без роботи. А що вмруть в ній від сирості і грибка або їх завалить і покалічить - не бояться.
Мій фейсбук читають працівники фастівської мерії, висказатись мені потрібно, тому пишу тут.
Кому неприємно - не читайте, у мене вже не крик, а зойк душі, чесне слово.
Найбільше мене дивують батьки, що водять в такий жах своїх маленьких дітей. Батьки ж не сліпі і відчувають запах сирості. Мабуть, їм дітей приносить весняний дощ чи лелека.. щороку, штук по десять.
Живеш в такому середовищі - всім на все наплювати або всім страшно (чого боятись? окрім життя нічого ціннішого апріорі не існує). Звільнитись - найпростіший варіант. Я і так дозаробляю вдома більше за свою зарплату, тож зарплата мене не тримає.
Прикро за школу. Дійсно хороший заклад, продумана освіта, хороші учителі, народні майстри -педагоги.
Дорогий Дід Мороз! Зроби так, щоб все фастівське керівництво, починаючи від голови освіти і закінчуючи мером, зібрались в нашій школі, замурувались там і прожили там один тиждень.
Якщо не повимирають від хвороб, може схаменуться?
Я не знаю, навіщо я це написала. Якщо це дійде до мого директора, він мені чайною ложкою виїсть мозок. Повільно і з задоволенням. Ще й розповість свою улюблену казку про субординацію (ми не можемо нічого просити вище, нікуди писати, бо він директор і повинен перший це робити. що він робить - невідомо, бо наша школа це вже анекдот фастівський).
Саме огидне, що в суботу нашій школі 20 років, в міському палаці культури буде святковий захід, а потім... а потім колеги запропонували фуршет з червоною рибою. Блін! З голою дупою і майже без даху, але маємо бути гостинні.
Далі іде одне довжелезне лайливе слово.
А тепер я іду дороблювати презентацію в павер пойнті для виступу учнів на 20-тиріччі.
Якщо погода не зробить нашій владі дарунок у вигляді остаточної руйнації нашої школи, то хоча б ми зробимо святковий настрій нашій владі...
Людям зі слабкою психікою не дивитись в підкат.
Пояснюю фото:
зліва - це ... типу розподілювач електричний. Раніше горів завзято періодично. Тепертільки заливається постійно водою, бо протікає дах.
Справа - це не стіна. Це перегородка з ДВП, що підтримує стелю від руйнації і падіння всередину зали. Зараз ця перегородка стоїть не волога, а мокра.
[Spoiler (click to open)]
... і так - в КОЖНОМУ класі.
Причина високої вологості - вчасно неприбраний сніг. А офіційною мовою - погодні умови.
Я розумію, що вище керівництво не винне, винен завгосп, робітник (65 років - куди йому на дах лізти? Та він і так на свої пів тисячі відпрацьовує, як на три зарплати). Але чому не звернутись за допомогою в ККП? Зрештою, звернутись до батьківського комітету (в школі він є).
Востаннє я була на роботі в четвер, 17 січня, тоді і зроблені ці фото. В п"ятницю 18-го почалось підвищення температури, у Фастові ішов дощ, була скжена ожеледь.
Заклад наш ніяк не може нормально прогрітись із-за незрозумілої педколективу причини (електрики кивають на енергетиків вищих, ті - на гуртожиток, який у нас "забирає" енергію, вище керівництво натякає, що у нас "неправильний" якийсь там трьохтарифний котел (а самі ж нам його і подарували, бо опалення у нас офіційно відключили минулого року!)
Компьютери у нас не вмикаються, бо вхідна напруга сягає 80-90 Вольт (замість 220). Лампи накалювання жевріють темним помаранчем, а лампи денного освітлення за цілий робочий день виїдають очі.
Котел не нагріває воду із-за низької напруги, в закладі холодно. Включити обігрівач нереально - напруга ж, трясця їй.
За чашкою чаю всі бідкаються і лають владу. Але коли я почала фоткати стіни, мені колеги заборонили це публікувати в інтернеті, побоюючись, що школу закриють і вони лишаться без роботи. А що вмруть в ній від сирості і грибка або їх завалить і покалічить - не бояться.
Мій фейсбук читають працівники фастівської мерії, висказатись мені потрібно, тому пишу тут.
Кому неприємно - не читайте, у мене вже не крик, а зойк душі, чесне слово.
Найбільше мене дивують батьки, що водять в такий жах своїх маленьких дітей. Батьки ж не сліпі і відчувають запах сирості. Мабуть, їм дітей приносить весняний дощ чи лелека.. щороку, штук по десять.
Живеш в такому середовищі - всім на все наплювати або всім страшно (чого боятись? окрім життя нічого ціннішого апріорі не існує). Звільнитись - найпростіший варіант. Я і так дозаробляю вдома більше за свою зарплату, тож зарплата мене не тримає.
Прикро за школу. Дійсно хороший заклад, продумана освіта, хороші учителі, народні майстри -педагоги.
Дорогий Дід Мороз! Зроби так, щоб все фастівське керівництво, починаючи від голови освіти і закінчуючи мером, зібрались в нашій школі, замурувались там і прожили там один тиждень.
Якщо не повимирають від хвороб, може схаменуться?
Я не знаю, навіщо я це написала. Якщо це дійде до мого директора, він мені чайною ложкою виїсть мозок. Повільно і з задоволенням. Ще й розповість свою улюблену казку про субординацію (ми не можемо нічого просити вище, нікуди писати, бо він директор і повинен перший це робити. що він робить - невідомо, бо наша школа це вже анекдот фастівський).
Саме огидне, що в суботу нашій школі 20 років, в міському палаці культури буде святковий захід, а потім... а потім колеги запропонували фуршет з червоною рибою. Блін! З голою дупою і майже без даху, але маємо бути гостинні.
Далі іде одне довжелезне лайливе слово.
А тепер я іду дороблювати презентацію в павер пойнті для виступу учнів на 20-тиріччі.
Якщо погода не зробить нашій владі дарунок у вигляді остаточної руйнації нашої школи, то хоча б ми зробимо святковий настрій нашій владі...