ПГ - вільні навіть за гратами:)
"Пропала грамота", концерту якої так довго чекали в Кам"янці, нарешті приїхала. І одразу потрапила до в"язниці у повному складі (крім Олєга Матроса, котрий від поїздки утримався). "Золоте кільце" Західної України, яким "Грамота" провела міні-тур (Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці), замкнулося у рідному місті в тюремній камері народного месника Устима Кармалюка. Концерт відбувся просто за гратами:0
Хлопці, як і годиться в такій ситуації, були вбрані у смугасті сорочки в "тюрма-стилі" від бренду людяного одягу "Мокша", однак ані специфічне вбрання, ані це похмуре місце не вплинули на рівень виступу - хлопці, як завше, були на висоті! Ну хіба не красунчики?
Кілька відео для наочності: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=H4rzuYuHUeg
http://www.youtube.com/watch?v=TcRTnddYooc&feature=related
Щоправда, трохи проблем виникло у фотографів:/
Специфічно було із публікою. В маленькому приміщенні могло вміститись ну аж три десятки людей. Але впродовж двох годин через в"язницю постійно мігрували туристи, зупиняючись послухати декілька пісень. Хтось був у захваті, хтось здивований. Знайшлися і такі, що обурились, але вони були в абсолютній меншості:)))
Пісні були і з нового альбому, і з попередніх. Ясна річ, піснею дня була "За Сибіром сонце сходить" - про Кармалюка, і про його братів по духу: Довбуша, опришків, чумаків, і про бідаку-приймака, і навіть про внєвєдомствєнную ахрану. Було вдосталь і філософії, і стьобу, але все - з нашим, подільським корінням:))) Кармалюк був злегка в шоці, але йому понравилось;)
Передивляючись фото, злапала себе на думці, що якщо Устим дивився на своїх численних відвідувачок такими ж очками, то легенда про хусточки виглядає дуже навіть правдоподібно;)
Брати по духу:)
Зайве казати, що все завершилось цілковитим хепіендом і ПГ того ж вечора покинула стіни в"язниці, з якої свого часу тільки Кармалюкові вдалося утекти.
А останній сюрприз від "Пропалої грамоти" чекав на мене вже вдома. Розгортаю я новий альбом "Чудернацька сила":
а там - отаке:))))
Хлопці, як і годиться в такій ситуації, були вбрані у смугасті сорочки в "тюрма-стилі" від бренду людяного одягу "Мокша", однак ані специфічне вбрання, ані це похмуре місце не вплинули на рівень виступу - хлопці, як завше, були на висоті! Ну хіба не красунчики?
Кілька відео для наочності: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=H4rzuYuHUeg
http://www.youtube.com/watch?v=TcRTnddYooc&feature=related
Щоправда, трохи проблем виникло у фотографів:/
Специфічно було із публікою. В маленькому приміщенні могло вміститись ну аж три десятки людей. Але впродовж двох годин через в"язницю постійно мігрували туристи, зупиняючись послухати декілька пісень. Хтось був у захваті, хтось здивований. Знайшлися і такі, що обурились, але вони були в абсолютній меншості:)))
Пісні були і з нового альбому, і з попередніх. Ясна річ, піснею дня була "За Сибіром сонце сходить" - про Кармалюка, і про його братів по духу: Довбуша, опришків, чумаків, і про бідаку-приймака, і навіть про внєвєдомствєнную ахрану. Було вдосталь і філософії, і стьобу, але все - з нашим, подільським корінням:))) Кармалюк був злегка в шоці, але йому понравилось;)
Передивляючись фото, злапала себе на думці, що якщо Устим дивився на своїх численних відвідувачок такими ж очками, то легенда про хусточки виглядає дуже навіть правдоподібно;)
Брати по духу:)
Зайве казати, що все завершилось цілковитим хепіендом і ПГ того ж вечора покинула стіни в"язниці, з якої свого часу тільки Кармалюкові вдалося утекти.
А останній сюрприз від "Пропалої грамоти" чекав на мене вже вдома. Розгортаю я новий альбом "Чудернацька сила":
а там - отаке:))))
