[
багато фото з балу дивимось у альбомі на Facebook]
Благодійний аукціон, який відбувся під час балу, зібрав 188,5 тисяч гривень, ще 11.5 тисяч назбиралося у скрині для пожертв; крім того - 230 запрошень по 600 гривень кожне.
Найдорожчий лот - український національний вишитий жіночий костюм, продано за 80 тисяч гривень генеральному директору ТОВ “Чернівціжитлобуд” Василю Морозу. Віталій Михайлішин придбав за 8 тисяч гривень картину, на якій зображено вулицю Ґьоте.
Гості балу - чиновники, депутати міської та обласної рад, керівники підприємств, підприємці, - кожного з них урочисто оголошували на вході. На червоній ковровій доріжці їх зустрічав секретар міської ради Віталій Михайлішин із дружиною Тетяною. Далі гості спілкувалися між собою, пригощалися біля фуршетного столу, дивилися виставлені на аукціон лоти.
Власне бальна частина - це музика від малого симфонічного оркестру обласної філармонії під керівництвом диригента Йосипа Созанського і хореографія від ансамблів бального танцю “Промінь” та “Молодість” під керівництвом танцмейстра вечора Володимира Хоміцького.
Танцювали вальс, танґо, румбу; запрошували гостей балу. Гарно було відпрацьовано цей момент: танцмейстер розповідає кілька слів про наступний танець, танцюристи демонструють його виконання а потім запрошують гостей балу. Було невимушено й органічно.
Благодійний аукціон - ключова подія балу; за кожен лот велася досить напружена боротьба. Серед лотів - вишиті рушники, гобелен, картини, кераміка, вишитий жіночий костюм, інші предмети мистецтва; а також футбольний м’яч з автографами футболістів ФК “Буковина”.
Історія найдорожчого лоту - вишитого жіночого костюма із особистої колекції Заслуженої артистки України Марічки Лобурак - просто дивовижна. У 1944 році жінка отримала похоронку на свого чоловіка, усі вважали його загиблим. Але вона вірила, що він живий, і сіла вишивати собі костюм. Вирішила, що як довишиває - чоловік повернеться. Так і сталося - вона зустрічала його у цьому вишитому костюмі.
Хто не виграв жодного лоту - мав нагоду долучитися до благодійності вкинувши гроші до скриньки для пожертв.
Після завершення благодійного аукціону гості почали розходитись. Ще виступили дует «Скриня» Марічки та Володимира Лобурак і ансамбль «Менестрель» філософсько-теологічного факультету ЧНУ. На цей час, мабуть, добра половина гостей уже розійшлися.
Далі почалася “естрадна” частина - яку балом вважати уже навряд чи можна. Виступав естрадний колектив ресторану “Україна”, композиції звучали відповідні: “діскобой”, “ваше благородие”, “офицеры-россияне”, “синий иней”, “стюардесса по имени Жанна” і так далі. До цього часу залишилися переважно лише гості, яким така музика була до снаги - і їм, схоже, було значно веселіше аніж під час бальної частини вечора.
Були також політично забарвлені вставки на кшталт “фракція партії регіонів у міській раді відає всіх, цей бал для вас”, або “танці продовжуються від фракції партії регіонів у міській раді”. Перед цим подібне звучало від імені фронту змін.
Назви політичних сил - я вважаю, що цього не мало бути під час благодійного балу.
Окремо хочеться відзначити “фотослужбу” балу: гості мали можливість сфотографуватися на фоні святкового банера, і цього ж вечора отримати у подарунок роздруковані світлини.
Один з лотів - вишитий рушник
М’яч з автографами футболістів ФК “Буковина”
Найдорожчий лот і новий власник вишитого костюма Василь Мороз
Костинян Микола / bukovynaonline.com
Originally published at
Буковина online. You can comment here or
there.