Цифрове покоління не обирає цифрове телемовлення
Тому що або вже обрало супутникове/кабельне/IPTV, або відмовилося від телевізора - або зробить це найближчим часом.
В Україні триває процес переходу на цифрове мовлення. Зокрема, п’ятий етап порядку впровадження цифрового телемовлення Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору (затвердженого Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 01.12.2010 № 1684) передбачає “повний перехід від аналогового до цифрового формату телемовлення на всій території країни (2015 рік)“.
Це означає, що у 2015 році зникне аналоговий телевізійний сигнал, аналогові телеантени перетворяться на металобрухт [докладніше про цифрове мовлення в Україні варто почитати тут і тут].
Тобто для того, щоб і надалі дивитися телевізор, потрібно буде придбати або новий телевізор, або відповідний перетворювач (ці зміни не торкнуться споживачів супутникового/кабельного/IPTV); що потягне за собою, хай і не надто значні, але витрати - витрати, які можуть стати “ефектом останньої краплі”: мовляв, і так зовсім не дивлюсь телевізора, або дивлюся дуже рідко - а тут він перестає приймати сигнал, ще й вимагає додаткових витрат!
Як буде діяти цифрове покоління (під цифровим поколінням будемо тут розуміти молодих людей віком від 18 до 34 років, просунутих користувачів інтернету, активних учасників соціальних мереж)?
Щоб вловити загальні тенденції - і тільки для цього, абсолютно не претендуючи на статистично достовірні результати, вирішили провести невеличке онлайн-опитування у Твіттері та Фейсбуці:
У Твіттері - лише 3 із 42 опитаних готові витратити $50-100 і дивитися телевізор “у цифрі”, плюс ще один придбає пристрій “щоб був, але дивитися телевізор все одно не буду”;
15 опитаних уже не мають телевізора, і ще 7 викинуть його після переходу на цифрове мовлення,
11 опитаних користуються кабельним/супутниковим.
У Фейсбуці ще більш яскраво виражена тенденція - лише 3 із 84 опитаних готові витратити ці $50-100;
38 опитаних уже не мають телевізора, і ще 16 викинуть його після переходу на цифру,
19 опитаних користуються кабельним/супутниковим/IPTV.
Важко припустити, що ці люди не можуть собі дозволити цих витрат - очевидно, вони просто не бачать у цьому сенсу.
Чому так? Чи є це загальною тенденцією?
Дивимось - у США інтернет став основним джерелом новин “for people ages 18 to 29″; це недивно - в мережі людина сама обирає тематику новин, час їхнього споживання, форму споживання (текст, відео, подкаст), пристрій споживання (ПК, ноутбук, айпад, смартфон); крім того - наявний інтерактив і повна гнучкість для персоніфікації.
У Британії - Internet overtakes television to become biggest advertising sector in the UK; рекламні бюджети - ось основні індикатори впливовості й поширеності медіаканалів.
Звичайно, нам до цього ще далеко; але бачимо деякі тенденції - Объем интернет-рекламы превысил 10% российского рекламного рынка, Реклама скачивается в интернет; у нас прогнози дещо скромніші, але все ж - Альтернативная оценка объемов украинского рынка интернет рекламы.
Телекритика, намагаючись дізнатися “На що перетвориться українське телебачення в наступні десять років?“, ставить дуже влучні запитання:
1. Як змінюватиметься телебачення в найближчі десять років? Який принцип розповсюдження сигналу домінуватиме? Що принесе перехід на цифрове мовлення?
2. Як зміниться позиція телебачення у структурі медіаринку? Чи залишатиметься воно найефективнішим рекламним майданчиком?
3. Що відбуватиметься з телевізійним контентом: чи розвиватиметься «телебачення для розумних», чи, навпаки, воно рухатиметься виключно в бік мас-культу? Що буде користуватися більшим попитом - якісна або швидка інформація? На якому «горизонті» майорить Wikileaks-show?
Усі експерти сходяться на тому, що, звичайно ж, телебачення залишатиметься рекламною площадкою номер один у найближчі роки;
разом з тим - телебачення “рухатиметься у бік інтернету“. Ось і західне дослідження (5 Current Trends Shaping the Television Industry) першим трендом розвитку телебачення називає саме “TV Embraces the Internet“.
Запитання - навіщо цифровому поколінню “недоінтернет” у вигляді телебачення “з елементами інтернету”, якщо воно, покоління, практично живе у “повному” інтернеті?
Цікава думка з приводу - Константин Эрнст: «Телевидение убьют люди, родившиеся после 1980 года»:
“Классическое телевидение убьет не интернет, а люди, сформированные интернетом. И разделительная черта проходит где-то до и после 1980 года.
Психика людей, родившихся после 1980-го, сильно отличается от психики людей, родившихся до. Язык, который они воспринимают и который является для них адекватным, принципиально иной. Как и их представления о развлечении, информации, бюджете свободного времени.
Им, еще детям, была предложена другая модель акцептирования общественной реальности. Не электронный ящик, стоящий в углу комнаты, а компьютер, стоящий на их столе,- их окно в мир. Люди, родившиеся после 1980 года, не готовы проводить весь вечер у телевизора. Не готовы подчеркивать фломастером в телегиде интересные для них программы. Многие из них не в состоянии просмотреть часовую программу до конца. Люди, сформированные информационным потоком интернета, интересуются выборкой ключевых моментов больше, чем самим событием. Их сознание готово ознакомиться с сутью предложенного продукта, и зачастую рекламный трейлер полностью удовлетворяет их интерес к просмотру.
Синдром рассеянного внимания - диагноз этого поколения. Это не плохо, это факт. …” - сообщает сайт “Аргументов и Фактов” в статье http://www.aif.ua/society/article/28469
Крім того, телебачення істотно програє у швидкості: “Телевидение проиграло теракт” - далеко не єдиний приклад; маємо свій - Майдан 2.0…
Чи багато у нас таких людей, людей нових медійних форматів, людей цифрового покоління?
Можна хіба припускати, або вдаватися в дуже приблизні розрахунки.
Наприклад, у серпні 2011 року аудиторія інтернету України склала 13,14 мільйона користувачів;
із них віком 14-34 - 64%, тобто 8,41 мільйона. Із них 84% користується інтернетом щодня. Якщо припустити, що, нехай, лише 5% цих користувачів інтернету відповідного віку є представниками цього нового покоління з новою філософією споживання інформації - це приблизно 355 тис осіб.
Можна також виходити з того, що українська аудитиорія Фейсбука сягнула 1,5 млн користувачів (лише за один місяць зрісши на 90 тис!), з яких 1 млн - віком від 18 до 34. Матимемо таку ж цифру, зверх трьохсот тисяч, - якщо припустити, що третина цих людей є представниками цифрового покоління.
Насправді, не так важливо скільки саме, 355 тисяч чи ні; важлива тенденція: бачимо, що відбувається на Заході - розуміємо, на нас чекає те саме.
Крім того, у них, “там”, зовсім по-іншому підходять до впровадження цифрового мовлення; у нас же - як завжди, дивимось невеличку підбірку:
Звичайно, це покоління, нове покоління, цифрове покоління, яке по-іншому сприймає інформацію, по-іншому споживає інформацію - його представників зараз не так багато, статистично ними, мабуть, можна знехтувати (особливо порівнюючи наші телевізійні та інтернетові рекламні бюджети);
але воно уже є, сформоване; це молоді освічені люди, лідери думок, більш грамотні й просунуті у медійному сенсі.
І таких стає все більше - на це не можна не зважати.
Originally published at Буковина online. You can comment here or there.