Йшов по хаті. З кімнати доносились звуки телевізору. На одному з каналів батько дивився російський фільм. Чути було крики, лилася кров ... . У радянські роки Білорусьфільм жартом називали Партизанфільм, бо знімали фільми про війну з партизанськими сюжетами. Російську школу кінематографу давно вже можна назвати Злодійфільм. Звичайно є вдалі комедії і арткінематограф, але вони десь в тлі головного нурту. Особливо вражає пафос з яким режисери злодійського жанру ""повчають людей суворому життю". Свого часу Бересть не уникнув злодійської романтики. Я пам'ятаю як Вася "Чорний" з Граївки хвалився тим, що першим з тодішніх злодіїв Берестя зв'язався з московською Чорною кішкою, а після сидів на уранових рудниках, де втратив здоров'я. Сусід дядька Гена-таксист за звичкою чифирив, любив вбити котів. Ще у радянські часи по Граївці ходили бабіни з записами невідомих виконавців російського бандитського шансону. Не обходилось без тих, кого захопила "романтика". Троє з сусідів на Чорнавчицький, Кальока, Рижий, брата Карася, вже давно на тому світі. Не дожили й моїх років. Пиятика, зради, бійки, добро батьків пішло з вітром ... . Бреши телевізоре. Собаки брешуть - вітер носить.