Про кохання

[brovary84]

 Мій 20-річний друг - цуценя, про якого я якось уже писав отут, за рік, що майже минув після того посту, покинув університет, бо учитися, мовляв, нецікаво, і підробляє ким доведеться - інструктором у басейні, продавцем морозива, у книжковому магазині…Збирає в такий спосіб гроші (живе з батьками, їсти готує мама - велика економія виходить) і подорожує по Європі в основному, взимку був у Данії та Ісландії. Японець із не дуже типовим ставленням до того, що “слід” робити в житті…
І оце от нетипове цуценя, яке принципово не визнавало мобільний телефон як засіб спілкування, прислало мені на Гмейл повідомлення зі свого свіжокупленого мобільного. Питаю його, чого це раптом? Що змусило поступитися такими, здавалося б, непохитними принципами? Відповідь була наступною:
- Кохання змінює людей, чи не так?..
Нічого вічного не лишилося в нашому нетривкому світі, навіть 20-річні цуценята заводять собі мобільні телефони...