Мондо:, або пийте зелений чай
Майстри дзенських історій пишуть, що в стародавньому Китаї за династії Танґ (?) був буддистський монах Дзьо:Шю: Дзю:Шін, який користувався надзвичайною популярністю і до якого щодня приходило дуже багато учнів. І щодня хтось із них питав учителя, що треба зробити для того, щоби досягти (дослівно “відкрити”) саторі.
На таке питання у сенсея була наступна відповідь: “Випий зеленого чаю”.
І от коли черговий учень учергове випиває чай, учитель питає його, чи було смачно. Той відповідає: “Так, надзвичайно”. А сам уже підстрибує від радості, що нарешті дізнається таємницю досягнення саторі, аж тут учитель каже йому: “Йди вже собі”. Тобто про саторі - ні слова, напився чаю і вйо додому.
Це одна із відомих загадок “мондо:” у буддизмі, то що ж хотів сказати учитель?..Що коли п’єш зелений чай, треба концентруватися тільки на тому, як пити зелений чай. Або, іншими словами, не думати про всяке-різне, а вкладати серце у те, що робиш зараз, в цей конкретний момент часу. І це стане частиною шляху до саторі.
Начитався всякого такого, і виклав цілих 160 ієн за пляшку зеленого чаю - суміш сортів різних префектур: 70% з префектури Шідзуока, 20 - з району Ісе, і 10 - сорту мачча “Нішіо”. This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/195266.html. Please comment there using OpenID.