Про віник і Сарутору
Є в префектурі Окаяма прекрасне місто Курашікі, в якому я, на жаль, до цього часу не був жодного разу, але про яке багато чув, а оце ще й по тілівізору побачив програму NHK.
Кура - це взагалі “склад, місце, де накопичують різні речі”, в місті багато таких приміщень, звідси і назва; відповідно, торгівля та ремесла - головне заняття (як і в більшості не дуже великих міст Японії).
І от власник однієї із кура ділиться спогадами про свого дідуся, який дуже любив прибирати, і коли купував новий віник, обов’язково писав на ньому дату покупки. А якось до Курашікі, і в цей конкретний будинок, завітав відомий хранцуз Жан-Поль Сарутору, і, побачивши таку схильність (жагу) до прибирання, філософськи зауважив, що “прибирання - це мистецтво”. А дідусь героя розповіді записав цей вислів на вінику, поруч із датою.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/184563.html. Please comment there using OpenID.
Кура - це взагалі “склад, місце, де накопичують різні речі”, в місті багато таких приміщень, звідси і назва; відповідно, торгівля та ремесла - головне заняття (як і в більшості не дуже великих міст Японії).
І от власник однієї із кура ділиться спогадами про свого дідуся, який дуже любив прибирати, і коли купував новий віник, обов’язково писав на ньому дату покупки. А якось до Курашікі, і в цей конкретний будинок, завітав відомий хранцуз Жан-Поль Сарутору, і, побачивши таку схильність (жагу) до прибирання, філософськи зауважив, що “прибирання - це мистецтво”. А дідусь героя розповіді записав цей вислів на вінику, поруч із датою.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/184563.html. Please comment there using OpenID.