Про відповіді на питання
Прочитав оце був десь про відповіді на питання у європейців і японців. Пише дядько, що в європейській традиції важливо, на яке саме питання дають відповідь, а також те, яка саме відповідь. Натомість у японців звертають багато уваги і на те, хто дає відповідь, як і на контекст, який його (її) оточує.
Якщо детальніше - то на питання “Чи існує Бог?” у Європі може бути дві відповіді: “Так, існує” або ж “Ні, не існує”, і вони не є взаємозамінними, тобто це або те, або це, і одна з відповідей зазвичай є правильною. (Пригадав, як ми довели на уроці зарубіжної літератури в школі викладачку до сліз тільки через те, що ніхто не сказав “правильної” відповіді, тобто такої, яка була написана в методичці, підручнику і ще десь).
Якщо ж буддистський ченець задає своєму новоприбулому учневі питання, і той відповідає “А”, то монах на свій розсуд може сказати, що відповідь “А” наразі неправильна, і надавати учневі палиць заодно із моральними стусанами. Але пройде 10 років, ченець задасть те саме питання, учень дасть ту саму відповідь - а вона вже виявиться правильною. Бо учень - не той, яким був 10 років тому, так само змінився і контекст, який його оточує. І пише дядько, що це доволі суттєва відмінність порівняно із європейським способом давати відповіді, бо там Бог чи існує, чи ні, і 10 років відповідь зазвичай не змінюють ніяк.
Пішов я шукати відповіді на ніким іще на задані питання.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/171986.html. Please comment there using OpenID.
Якщо детальніше - то на питання “Чи існує Бог?” у Європі може бути дві відповіді: “Так, існує” або ж “Ні, не існує”, і вони не є взаємозамінними, тобто це або те, або це, і одна з відповідей зазвичай є правильною. (Пригадав, як ми довели на уроці зарубіжної літератури в школі викладачку до сліз тільки через те, що ніхто не сказав “правильної” відповіді, тобто такої, яка була написана в методичці, підручнику і ще десь).
Якщо ж буддистський ченець задає своєму новоприбулому учневі питання, і той відповідає “А”, то монах на свій розсуд може сказати, що відповідь “А” наразі неправильна, і надавати учневі палиць заодно із моральними стусанами. Але пройде 10 років, ченець задасть те саме питання, учень дасть ту саму відповідь - а вона вже виявиться правильною. Бо учень - не той, яким був 10 років тому, так само змінився і контекст, який його оточує. І пише дядько, що це доволі суттєва відмінність порівняно із європейським способом давати відповіді, бо там Бог чи існує, чи ні, і 10 років відповідь зазвичай не змінюють ніяк.
Пішов я шукати відповіді на ніким іще на задані питання.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/171986.html. Please comment there using OpenID.