Проблема посилення проросійського лоббі на Сході України

[bredikhinav]

Интересная статья луганского журналиста на "Только правда", хоть и написана в бандеровских нотках, но рассказывает о событиях в Донбассе до "Русской весны".

Виходячи з аналізу ситуації, що склалась на сьогодні в Україні, протестний рух набув свого специфічного розвитку в кожному регіоні. На Сході Україні у зв’язку з активністю місцевих Євромайданів заявили про себе досі неконсолідовані та розпорошені проросійські та сепаратистські рухи й організації як противага про європейським та опозиційним силам. Не є виключенням і Луганська область. Проте історія розвитку проросійського та сепаратистського сектору в регіоні почалась значно раніше за ті події, що зараз відбуваються в Україні. В даному матеріалі ми зупинимось на аналізі проросійських та сепаратистських рухів за період 2000-2012 рр.
Витоки луганського сепаратизму уходять своїм корінням ще у 2000 р. і нерозривно пов’язані з одіозними постатями т.з. «отців Луганської області» Олександра Єфремова (на той час голова облдержадміністрації) і Віктора Тихонова (очолював обласну раду). На той час ними в рамках практичної діяльності ГО «Регіон» під патронажем благодійного фонду «Благовіст» була розпочата сепаратистська антиукраїнська діяльність. Під егідою даних юридичних організацій були розроблені герб, гімн, прапор Луганщини, «державні» нагороди, було започатковано формування ідеї «луганського характеру», що мало за мету - створити окреме автономного утворення. На чолі з ідейним лідерами організації «Регіон» В. Гнілорибовим та В. Чекером ще у 90 - ті рр. був розпочатий процес створення т.з. Донецько-Криворізької республіки, далі цей план трансформували в ідею утворення Донбаської Демократичної Республіки.

Наступним етапом в розвитку сепаратизму та просування інтеграційних ідей з Росією на Сході України стало проведення у 2004 р. політично заангажованого «Сєвєродонецького з’їзду депутатів усіх рівнів», під час якого була піднята тема створення Південно-Східної Української Автономної Республіки (ПіСУАР). За організацією даних заходів відповідали згадані вище Єфремов, Тихонов, а також відомий українофоб Юрій Лужков.

У 2005-2009 рр. Луганською ОДА була проведена серія антиукраїнських, проросійських «науково-гуманітарних конференцій» за участю скандально відомих політиків РФ К. Затуліна, С. Маркова, а також представника Інституту країн СНД в Україні В. Корнілова.

У 2011 р. співробітники Луганської обласної телерадіокомпанії, очолюваної Мірошником, звернулися до президента, прем’єр-міністра, керівництва області з проханням втрутитися у ситуацію, що склалася на ТРК. Як зазначається у їх зверненні, генеральний продюсер ОДТРК В’ячеслав Матвєєв, призначений Мірошником, який є «російським піарником та власне громадянином Російської Федерації», переформатував редакційну концепцію «у бік висвітлення суто політичних питань, здатних загострити й без цього непросту обстановку в регіоні». «За його прямою вказівкою в передачах суспільно-політичного формату постійно підіймаються такі роз’єднуючі суспільство питання, як статус російської мови, доцільність федералізації України, зовнішньополітичні перспективи України тощо». ЛОДТРК (до речі, найбільший мовник на території області) лише нарощує антиукраїнську пропаганду напередодні виборів нардепів.

Окремо, на наш погляд, слід зупинитись на розвитку сепаратистських, проросійських та антиукраїнських рухів Східної України в сучасний період. В останній час яскравим представником проросійської політики та прихильником сепаратистських настроїв виступає бізнесмен з кримінальним та комуністичним минулим Владислав Кривобоков. В. Кривобоков є співголовою «Координаційної ради громадських організацій Євразійського Союзу (країн СНД)» від України. За його активної підтримки було розгорнуто пропаганду за Євразійський союз у регіональних ЗМІ, засобах зовнішньої реклами, у мережі Інтернет (відео-роліки, в яких Україна зливається з Росією та Білорусью у єдину державу та про можливий сценарій громадянської війни в Україні в разі неприйняття мовного закону та відсутності України в міжнародних інституціях ЄврАзЕС та Митний Союз).

Разом з В. Кривобоковим до антиукраїнської та антиєвропейської риторики активно задіяний депутат Луганської міської ради від фракції КПУ Юрій Юров, власник регіонального ЗМІ «ХХІ век». До слова додати, на шпальтах видання висвітлюється пропаганда антиукраїнських політичних сил та політиків, дискредитуються громадські організації та діячі, що займаються популяризацією євроатлантичного розвитку України, пропагують європейські цінності; патріотичні організації та політичні сили. Слід додати, що 22 серпня 2012 р. Ю. Юров взяв участь у форумі, що пройшов у м. Єреван з питань євразійської інтеграції.

9 червня 2012 р. в м. Луганськ «Громадською ініціативою» НЛО» - Небайдужі Люди Об’єднуйтесь (створена під керівництвом В. Кривобокова для пропаганди ідей Євразійського та Митного Союзів) сумісно з громадським рухом «Донбас за Євразійський Союз» Інтернаціональної Росії ОНФ (загальноросійський народний фронт), під патронатом Координаційної ради громадських організацій Євразійського Союзу (рос. абревіатура - КСООЕАС), було проведено круглий стіл на тему «Роль громадських організацій (рухів) в створенні Євразійського Союзу».http://krivobokov.com.ua/foto-video/video/181-rol-obshchestvennykh-organizatsij-dvizhenij-v-sozdanii-evrazijskogo-soyuza.html. В рамках даного заходу були присутні представники сепаратистських та антиукраїнських рухів та організацій з однієї сторони, представники російських фондів та некомерційних організацій - з іншої. Зокрема, були присутні керівники ГО «Донецкая республика»; «Русский союз Донбасса в Луганской области», «Движение Владимира Мономаха «Русь», «Союза Граждан Украины», представники руху КОБ (Концепция Общественной Безопасности) та інші. На даному заході були висвітлені перспективи розвитку громадських рухів та організацій у створенні Євразійського Союзу.

Представниками російських фондів та «неурядових» структур, зокрема, Фонду «Русский мир», «Россотрудничество», Міжнародного Руху «Інтернаціональна Росія», Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників, Фонду «Российское единство», Московського фонду підтримки та розвитку міжрегіональних зв’язків «Сотрудничество», Московського фонду міжнародного співробітництва імені Юрія Долгорукого, Бібліотеки-фонду «Русское зарубежье», Фонду сприяння об’єднання російського народу «Русские», Російсього фонду культури, Некомерційного фонду «Наследие Евразии», Фонду першого президента Росії Б. М. Єльцина та іншими були висвітлені перспективи надання грантових програм для громадських організацій, рухів та фізичних осіб на: підтримку російської мови та культури, освітні проекти, пропаганду Євразійського та Митного Союзів, підтримки програми переселення т.з. «російських співвітчизників», проведення семінарів та тренінгів для журналістів, молоді та громадськості, реалізацію літніх шкіл для «патріотичної молоді», організацію та «проведення свят» тощо.

Паралельно в період 6 - 10 червня 2012 року за підтримки представництва «Россотрудничества» в Україні було організовано семінар «молодих лідерів «рускіх» громад», в програму якого входили участь у VI Міжнародному фестивалі «Великое русское слово»; зустріч з академіком НАН України П. П. Толочко, відомого своїми антиукраїнськими та антиєвропеськими поглядами, представником Фонду «Русский мир» В. П. Шелестом; участь у створенні проросійського Української Молодіжної Громадської Палати (участь в якій взяли представники подібної структури з РФ, «Россотрудничества», ГО «Молоді регіони», проросійські громадські організації, які активно критикували опозиційні та патріотичні політичні сили та рухи). В семінарі взяли участь члени громадських організацій, студенти та аспіранти зі всіх регіонів України. В рамках заходу активісти були забезпечені книгами П. П. Толочко «Україна в помаранчевому інтер’єрі» (де в негативних фарбах зображувались діяльність президента Ющенка та «помаранчевої коаліції», історії УНР, українського козацтва та ОУН-УПА, пропагується співробітництво з Росією в усіх напрямах) та «антизахідними» роздатковими матеріалами. В рамках семінару учасники отримали інформацію про діяльність «Россотрудничества» та Фонду «Русский мир» і грантових програм для «третього сектору» від даних структур. Зокрема, актуальними були підтримка проектів з популяризації російської мови та культури, пропаганди євразійської інтеграції. В. П. Шелестом була озвучена гостра критика на адресу діяльності західних фондів на території України та «їхні дії з дискредитації Росії». Особливо це стосувалося західних фондів NDI, IRI, NED (США), фонду ім. Ф. Еберта та фонду ім. К. Аденауера (ФРН). Окремо акцентувалась увага на критиці діяльності фонду «Східна Європа» та активна його участь у виборчій кампанії в Україні шляхом надання грантової підтримки неурядовим організаціям. В ході бесід з молоддю представниками «Россотрудничества», зокрема, І. Царьовою лунала критика діяльності західних країн проти РФ та була виказана думка, що у світі існують ТНК, масонські товариства на кшталт «групи Білдерберг», які через резидентуру спецслужб та т.з демократичні фонди працюють проти РФ, були справжніми організаторами «Арабської весни», війни у Лівії та Сирії.

16 - 17 червня 2012 року у м. Запоріжжі за фінансової підтримки Федерального агентства зі справ СНД, співвітчизників, що мешкають за кордоном, і з міжнародного гуманітарного співробітництва «Россутрудничество» було організовано засідання т.з «Восточного Округа Координационного Совета организаций российских соотечетсвенников», де були розглянуті питання діяльності Східного окружного «КСОРС» з залученням членів координаційної ради зі східних областей України. Луганську область на заході представляли ГО «Русский союз Донбасса в Луганской области» (м. Луганськ) та ГО «Русская община Луганска» (м. Сєвєродонецьк). В рамках заходу було підготовлено письмове звернення до В. Ф. Януковича з вимогою закріпити в Конституції України статус російської мови як державної, обрані кандидати на участь Всеукраїнської Конференції організацій російських співвітчизників 6 - 8 липня 2012 р., де участь взяв безпосередньо В. Колісниченко, політик-українофоб та яскравий приклад діяльності у сепаратистському та антиукраїнському напрямі.

За фінансової підтримки Міжнародної асоціації молодіжних організацій співвітчизників (МАМОРС) та ЗАО «Русский культурный центр» при постійній підтримці Президента ОАО «Мотор Січ» В. Богуслаєва 17 - 19 серпня 2012 р. відбулась «Літня школа патріотизму молодих співвітчизників», присвячена 200 - річчю перемоги у Вітчизняній війні 1812 р. Так, у роботі Школи взяли участь представники та лідери молодіжних організацій Білорусі, Молдови, Росії, України. Серед учасників виступили В. Колісниченко, директор «Института русского зарубежья» С. Пантєлєєв, член Правління МСРС С. Молодов, а також одіозні особистості на кшталт С. Кіяшко, С. Проваторов, О. Кондряков та інші.

Також слід додати, що з 9 по 17 червня 2012 року за фінансової підтримки Федерального агентства «Россотрудничество» був організований щорічний молодіжний форум «Селігер 2012», що пройшов на території РФ. В даному форумі беруть участь представники молодіжних організацій та студенти ВНЗ, що в якійсь мірі виступають за інтеграцію з РФ, популяризують російську культуру та пропагують ідеї євразійської інтеграції, представлені молодими активістами з країн СНД. На даному форумі в минулі роки представників з України (особливо з Криму) активно навчали методам сепаратистської діяльності та пропаганди інтеграції з РФ.

27 липня 2012 року у м. Донецьк та 2 серпня у м. Луганськ в ТРК «Космос» відбулись прес-конференції на тему «Роль громадських організацій країн СНД в реалізації програми В. В. Путіна зі створення Євразійського Союзу.» Серед учасників заходу були представлені С. А. Баришніков (учасник громадської ініціативи «Донбас за Євразійський союз», м. Донецьк), А. В. Бредіхін (координатор громадської ініціативи «Донбас за Євразійський союз» у складі «Інтернаціональної Росії», співголова громадської організації «Єдиний Донбас», м. Ростов-на-Дону), В. А. Кривобоков, Ю. П. Юров, І. М. Райхман (радник-консультант Координаційної ради громадських організацій Євразійського Союзу (країн СНД)» від України), Т. В. Полоскова (член політбюро Міжнародного Руху «Інтернаціональна Росія» ОНФ, м. Москва).

В рамках заходу організаторами були виказані думки стосовно інтеграції України до ЄврАзЕС та Митного союзу як пріоритетними та альтернативою ЄС та НАТО, «де Україну, - на думку організаторів, - ніхто не чекає, де вона потрібна як сировинний придаток та «сміттєзвалище». Т. Полоскова заявила, що на перших порах Міжнародний Рух «Інтернаціональна Росія» буде орієнтований на створення «медійного лобі» в Україні, що має закласти соціальне підґрунтя для реалізації плану створення Євразійського союзу в тому вигляді, в якому його бачить керівництво РФ (за участю України та частини пострадянських азіатських країн), запланованого на 2015 рік. А. Бредіхіним було зазначено, що саме Єврорегіон «Донбас» є успішним прототипом Євразійського союзу. Ним було додано, що «в разі асоціативного членства з ЄС Україну не очікує рівні права та можливості з іншими країнами європейської спільноти, тут буде створені умови країни-полігону для збуту європейських товарів. В той самий час у складі Євразійського Союзу Україну не чекають у ролі «молодшого брата», а в якості рівноправного партнера». При цьому в якості прикладу було наведено результат діяльності Єврорегіону «Донбас» у складі Луганської, Донецької та Ростовської областей, критикуючи, наприклад, результат діяльності Єврорегіону «Карпати». І. Райхманом було додано, що «за умов затяжної світової кризи, всього за рік з моменту створення Митного союзу товарообіг між Казахстаном та Білоруссю зріс у 1,5 рази, а Казахстану з РФ - у 2,5 рази».

Пріоритетним напрямом на 2013-2014 рр., за словами Т. Полоскової буде підтримка грантових програм на створення проросійських сайтів, моніторингу діяльності громадських організацій та освітніх проектів з популяризації ідеї євразійської інтеграції.

В цілому, в рамках заходу була озвучена критика ЄС та української опозиції, що ставить за мету вступ до ЄС та НАТО, що начебто «не може відповідати цивілізаційному вибору України, місце якій саме у євразійській спільноті». За цим напрямком, у листопаді у м. Луганськ було проведено 3-х денний семінар для журналістів, що висвітлюють діяльність Євразійського союзу та інтеграцію України до цього утворення.

Прикметно, що Т. Полосковою та А. Бредіхіним під заходу 2 серпня 2012 р. було заявлено, що їх цікавить діяльність західних фондів та території України (проти РФ, зокрема), особливо в контексті виборчої кампанії. Особливо це стосується діяльності таких фондів та організацій як NDI, NED, IRI та фонду «Східна Європа». На протидію з діяльністю цих фондів російська сторона готова виділити належну підтримку.

Також слід додати, що за підтримки та сприяння російських т.з. «неурядових структур» та фондів підтримується створення та просування проросійських груп у соціальних мережах, наприклад, «Новая Русь - Луганск», «Новая Русь - Донецк», «Новая Русь - Ростов», «Русский союз Донбасса» , ДВМ «Русь», «Русские пробежки», «Русский оргкомітет Луганска», «Русский обозреватель», «Русская Луганщина», «Донецкая республика», «Всеславянский собор - Луганска», «Донбасс навсегда», «Антибандеровский фронт», «Украина - неотъемлимая часть русского мира», «Украина за Евразийский союз», «Юго-Восточная коалиция», «За русификацию Западной Украины», «Малороссия», «Мы хотим воссоединения Донбасса, Крыма, Новороссии с РФ», «Мы против НАТО», «Мы за независимость Донбасса», «Против бандеровцев, ОУН-УПА и прочих пособников фашизма», «Анти НАТО», «США - империя лжи», «ДОЗОР - русское движение на Украине», «Галиция - часть России», «Донбасс русский», «Юго-Восточная империя Украины», «Мы за Дмитрия Табачника», «Русское сопротивление», «Рускій міръ», «Народно-патриотический блок Донбасса» та інші.

Ще одним напрямком поширення російських інтересів в регіоні може стати діяльність чергового українофобського політичного проекту «Український вибір» Віктора Медведчука, за яким у м. Луганську також значно активізувалася агітаційна робота, спрямована на пропагування ідей великоросійського шовінізму та федералізації України.

На цьому ідеологічному фоні відбулося російське захоплення визначальних економічних галузей Луганщини, що дозволяє говорити про втрату економічної незалежності області. На сьогодні всі найбільші луганські підприємства (авт. Алчевський меткомбінат, Алчевський завод «Коксохім», Лисичанський НПЗ, «Луганськтепловоз», «Луганськвода», «Луганське енергетичне об’єднання») фактично належать російським компаніям. Результат плачевний: робітників скорочують, показники виробництва і якість продукції падають. Підприємства знаходяться під загрозою закриття.

Офіційним «прикриттям» для цих «інтеграційних» процесів між Луганщиною і Ростовською областю (РФ), як зазначалося раніше, є проект Єврорегіон «Донбасс», який реалізується під патронатом Луганської ОДА та облради. Системне руйнування економічної основи та незалежності регіону, які здійснюється під гаслами залучення ефективних інвесторів та інтеграції, вписується в стратегію імперського відродження, для чого путінським режимом застосовуються насамперед фінансово-економічна зброя, а саме потенціал російських монопольних корпорацій (таких як «Газпром», або РЖД).

Саме, через держкорпорацію РЖД у липні 2012 року північним сусідом було висунуто першу територіальну претензію на територію Луганської області. Згідно публікації «РЖД предлагает Украине отдать 30 км территории Луганщины» на сайті «Полеміка» (належить Єфремову), «зараз монополія пропонує вирішити питання з орендою або взагалі пересунути російсько-український кордон таким чином, щоб ті ділянки території України , що перетинаються РЖД, відійшли російській стороні». Красномовним є перший коментар до статті (на сайті потрібна авторизація): 1захар «Предлагаю перенести границу на всю Луганскую обл или по левый берег Днепра. Задрали хохлы со своей незалежностью,алчностью, глупостью. Слава Союзу Славянских Республик!!!».

А у статті вищезгаданої Тетяни Полоскової «О русском языке и сопредельных территориях - прагматично и без сантиментов» від 26.07.2012 йдеться «Как оказалось, РЖД неофициально арендуют станцию Зориновка и железнодорожные пути у местного сельсовета. Там выражают надежду на то, что вскоре украинское правительство займется оформлением прав собственности, после чего РЖД смогут заключить долгосрочный контракт на аренду этого имущества. Пока же территория остается спорной. Русскоговорящая, между прочим, территория.»

І знов антиукраїнські зазіхання, вже у формі територіальних претензій (мова йде про можливість відчуження на користь Росії близько 300 гектарів української землі з 5-ма населеними пунктами) були мовчки проігноровані місцевою владою.

Аналіз подій останніх років підтверджує думку про те, що посилення діяльність проросійських рухів та організацій в Україні лише посилюватиметься. Трансформація політичної доктрини російських політиків в цьому напрямі призведе до збільшення фінансування російських фондів, «Інституту СНД», «Інтернаціональної Росії», дипломатичних та інших структур, що працюють в Україні.

Олександр Никоноров