Федерация, распад, еврорегион...
Немного ссылок по Украине:
Салха М.П. Конфедеративная Украина. Эссе о роковом распаде Незалежной
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
Президент Украины Петр Порошенко, выступая в Верховной раде 27 ноября 2014г., на внеочередном послании к парламенту заявил: «Сто процентов украинцев сейчас за единое государство, за единую страну. Конституционное большинство украинцев видит ее унитарной страной, никакой федерализации. И это, кстати, горячий привет тем, кто с Востока или Запада советует нам федерализироваться» (63)
С такой позицией оффициальных властей в Киеве, решение Украинской проблемы продлится на многие годы, а конфликт будет все более масштабным. Еще самые первые Украинские «нациестроители» понимали что «Унитарной» Украина быть не может, об этом писали в период Октябрьской революции и Гражданской войны Н.И. Костомаров, М.С. Грушевский, М.П. Драгоманов, С.Л. Рудницкий. А после провозглашения независимости тематика федерализации страны развивалась В.М. Черноволом, П.П. Толочко, В.Н. Тихоновым, В.В. Колесниченко, Б.В. Колесниковым, В.П. Безсмертным (64).
В их исследованиях, предложены самые разные формы и принципы федеративного устройства Украины, от укрупненных регионов до «Федерации громад». Бредихин А. В. - политолог, аспирант кафедры стран постсоветского зарубежья РГГУ - пишет в статье «Украинские еврорегионы как шаги к федерализации страны» следующее: «Украина представляет собой государство, состоящее из регионов с различной исторической судьбой, этнокультурным составом и экономическим потенциалом. Территория, некогда входившая в состав трех империй: Российской, Австро-Венгерской и Османской, а до этого разделенная на российскую Левобережную и польскую Правобережную Украину, и это не считая остальных многочисленных исторических трансформаций,
на настоящий момент представляет собой мозаику регионов с очень высокой степенью гетерогенности» (64)
Необходимость изменения государственного устройства Украины с унитарного на конфедеративный, рассматривалась в этих очерках самым поверхностным образом, но даже в таком огрублеммном виде, уже ясно: Украина в ее привычных границах и с унитарным устройством - это “faild state”. Раскол неизбежен. С этим надо смириться,и это надо понять.
(63) - http://ria.ru/world/20141127/1035460425.html
(64) - А.В. Бредихин. Украинские еврорегионы как шаги к федерализации страны// Философия хозяйства. Альманах Центра общественных наук и экономического факультета МГУ имени М.В. Ломоносова. 2014. № 2
Інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва України: практичні аспекти : кол. моногр. / Є. Б. Тихомирова, Н. П. Карпчук, Б. М. Юськів [та ін.] ; за заг. ред. А. М. Митко. - Луцьк : Вежа-друк, 2014. - 288 с.
Те, що культурно-просвітницькі заходи мали пріоритет у єврорегіонах не лише східнослов’янської вісі, зумовлено об’єктивними чинниками.
По-перше, науковці вважають, що «фундаментом для подальшого тісного економічного співробітництва повинна стати передовсім широка соціогуманітарна інтеграція між українськими й російськими регіонами, які мають загальну історію, культурні традиції, православну віру. Вони підкреслюють, що первинним має стати розвиток співробітництва в сфері науки, культури, спорту, інших гуманітарних напрямах. Саме це сформує базис для економічного співробітництва».
По-друге, сутність єврорегіону проявляється не лише в економічному складнику. Єврорегіони як транскордонні об’єднання мають на меті широку взаємодію його складових частин: це й соціокультурна, і правова, і навіть політична (а як без регіональної політики будувати відносини?) сфери. Зрештою, єврорегіони створюють передовсім для їхніх жителів (принаймні, так їх розуміють європейці). Тому й дії регіональних влад повинні були спрямовані на поліпшення взаємодії між населенням транскордонного утворення. Водночас політики закликають переходити від культурних зв’язків у межах єврорегіону «Донбас» до конкретних дій в інших сферах.
Бредихин А. Еврорегион «Донбасс» - шаги к евразийской цели [Электронный ресурс] / А. Бредихин.