«ποχ» та «ναχ»

Jan 06, 2015 20:46

Тут одна проблемка виникла. Мені, чесно кажучи, взагалі, як говорять давні греки: «ποχ», що думають стосовно мого віртуального існування інші громадяни паралельного всесвіту, однак... Однак. Заради власного душевного спокою, не завадило б зазначити, що воно таке, і взагалі, як говорять ті ж давні греки: «ναχ» воно здалося.

Отже. Згадуючи події багаторічної давнини, коли одному з моїх знайомців заманулося дізнатися, що воно за тварюка така - блог і з чим його жерти, я пригадав, що в якості демонстрації роботи "гівноблогу" завів дещо віртуальне і нежиттєздатне. Як водиться в гівноблозі, причепив туди кицьки і цицьки... Та й забувся. Хоча цицьки були 
знатні. А кицьки так собі.

Потім воно якось забулося і я довго не ходив до журналу ні по малій, ні по великій потребі. А тоді щось відкоментив і виявилось, що я залогінений в цьому гівнобложику. Тю. А чого й ні, подумав я. Хай живе тваринка. І тваринка стала бути.

То я недавно таки й подумав: а може й правда дати хід бложику. Видалив кицьок. Цицьки 
, як дуже вражаючі, залишив. Приємно на них інколи поглянути. Однак не занадто часто, щоб не приїлися. Втім не дуже розумію, як вони можуть приїстися (яка, між іншим, неоднозначність!)...

Репости, також, говорячи давньогрецькою, пішли «ναχ».

мозкова кучендрявість

Previous post Next post
Up