Доктор Хелп
Фінальний Епізод
Психотерапевт виглядав винятково з обкладинки. Шерстяний однотонний гольф. Окуляри у грубій оправі. Легкі залисини. Солідне крісло. Олівець у руках. На столі великоформатний нотатник. (З обкладинки, скоріш за все, 90-их років)
Клієнт теж сидів у кріслі. У них довго не зав’язувалося розуміння, що кожен з них повинен робити. У кабінеті висіло сонце і тиша. Сонно плавав риба. Тік-так відбивав годинник.
- Уявіть якби собаки могли говорити
- Так.
- Я би хотів. Мій собака чудовий. Найкращий. Справжній друг. Слухає мене.
- Угу.
- Але я подумав док, от навчиться він говорити і все це ж на ціле життя. Жах. Я здурію. Точно.Цілими днями "Дай мячика, ти будеш доїдати цей бутерброд без мене? Що робиш, йдем гуляти! Я погриз твої документи - було смачно. На коврику не я залишив. Радий бачити.Ой все. Сучка сучка сучка. Хто він? - треба понюхати. І тут понюхати. Я тут ще не нюхав. Ей, хазяїн - дивись як я нюхаю. О Френк - давай я тобі зад понюхаю" Джісус. Це ж неможливо.
- Цікаво теорія.
- Мені недавно батьки просто все-все сказали. Жуть.
- Тобто?
- Чому вони більше мого старшого брата люблять
- Чому?
- Бо, вони з ним довше знайомі.
- Логічно. Ще щось хочете розповісти про стосунки у сімї ?
- Якось тато, коли мені було 10 напевно, - почав згадувати він.
- Так, - витримав потрібну паузу Хелп.
- То він підходить і каже « Я маю тобі в чомусь признатися, синок»
- Так, - ще раз зробив необхідне зусилля Хелп.
- Я вже думав буде щось типу "Ти не рідний..." і таке, - досить сумно мовив клієнт.
- А він що?
- А він каже «Я мушу тобі признатися - ти гомосексуаліст». Я такий: «Як? Чому? Що робити?» Я був в щоці.
- А мама що?
- А маму, я завжди кликав «Місс Мама Джоні»
- Так звати вашого брата.
- Так.
- Та ви повний …
- Ой, це у вас певно обмовка по Фройду, - збентежено сказав клієнт.
- По Юнгу, - заперечив Хелп.
- Що?
- Всі знають про Фрейда. Але ця обмовка по Юнгу, а не по Фрейду.
- Дякую. Це важливо, напевно...
- Себ? Себ? Отямся. Ти розмовляєш у сні. Несеш повний брєд - в принципі, як завжди… але ну ж бо, давай, милий.
- Ізабелль? Це ти? - невідкриваючи очі, викинув назовні ще одну порцію слів Хелп.
- Ні. Це Сенді, - сказала вона і сльози наввипередки забігли її щоками. Вона вдихнула їх і сильно стисла руку.
- Радий, що ти поруч Ізабелль, - прозвучав вирок його стомленого тіла.
Доктор Хелп знову провалився в кому. Йому ще снилися якійсь сеанси. Йому ще снилася Ізабелль… Як він мило щебече їй про почуття, а вона зачаровано дивиться в його зелені очі. Вони навіть поцілувалися. Він наважився.
Доктор Себастьян Хелп помер о 3.15 зранку. Містер Брутал розколов йому череп вазою, що подарувала Місс Колднесс. Сенді просиділа з ним всі три дні коли він марив роботою і не нею. Йому було 33.
П.С. Персонаж мені просто набрид.