Якби б я міг...
Таких як ти на світі одиниці... І не кожному щастить зустріти таких у своєму житті... Не кожен зміг би розпізнати в масі люду... А тим більше підійти... і заговорити...
Але якби б я міг, я б підійшов... і я б сказав...
Я б сказав, що таких я ти на світі одиниці і, можливо, я ціле життя чекав тебе... шукав тебе... мріяв про тебе...
Я б сказав, що усі попередні любові були лише репетиціями тієї, яка буде дарована тобі... що усі попередні любові були лише іскрами, а до тебе буде ватрою...
Я би сказав... Але ні... я би просто глянув в очі... але так, так, аби передати усю невимовну журбу замріяних у тебе вечорів і снів... аби передати увесь жар свого серця... аби передати усе тепло почуттів... і ніжність...
Можливо б ти тоді дозволила тебе любити...
Та попередити я мушу... В любові божевільний я...
Таку любов і в кінах не побачиш... В книжки іще не вписана вона...
Бо ця любов - немов весна, що греблі рве опісля зим морозних...
Бо ця любов - то грім і блискавиці у небі яснім і без змар...
Бо ця любов - то дзбанок чар і книга чарування...
Бо ця любов - то в темну ніч ясне світання...
Бо ця любов - вогонь в крові, що розквітає цвітом в серці...
Якби б я міг...
Але не так...
Якби б ти дозволила собі мені тебе любити, тоді б я міг...
_ _ _
2011-03-06
Борис Явір Іскра