Ніколи більше...

[borys_javir]

...кров... вона усюди... її уже не відмити... із наших спогадів...

Я сиджу на скалі і сє дивлю на світанок... Сонце стає на сході, з-за спин наших ворогів... Навколо лиш ліси і скали... Віковічні... І світанок... Такий кривавий...

Ми сє здає, я відчуваю кірву всюди... Теплу таку, гейби свіжу... На руках, на лиці... Її запах, її тепло...

Comments

[iskrunka]

душевно. сильно.

[borys_javir]

дякую

[hors_bor]

просто чудово написано...так емоційно...
дійсно сильно!

[borys_javir]

дякую

ojj

[koryceva]

mene az peretrusylo... rozna krapl`a krovi vyblyskuje v promen`ah kryvavogo svitanku.
Ja bojus`a krovi, duze bojus`a, i ce proto zest`.
Ale tak vrazaju4e!

D`akuju, Boryse!

Re: ojj

[borys_javir]

прошу! радий, що знайшло відгук у душі...

[a_ingwar]

Потужно...

[borys_javir]

дякую :)

[a_ingwar]

Я таки собі заберу це ;) Мені близьке... Із посиланям, звичайно. ;)

[borys_javir]

добре :)