Вбивство короля Русі під Звенигородом 1087 року
22 листопада 1087 року - дружинник Нерядець під Звенигородом вбив короля Русі Ярополка Ізяславича, відвернувши похід русів на Галичину.
Вбивство короля Русі під Звенигородом 1087 року
Після того, як Ростиславичі намагалися захопити волинський престіл, напруга між ними та руськими князями зростала. Троє братів не претендували на престіл у Києві, але за ними в силу різних обставин закріпилися спочатку напівнезалежне Перемишлянське князівство, а тоді - Теребовлянське та Звенигородське. Старі образи не давали спокою Ярополкові, коронованому королю Русі, який, попри те, не міг сісти у Києві і мусів переховуватися від владних родичів - у ляхах. Після кількох років еміґрації, він повернувся з надією помститися Ростиславичам.
Літопис про це повідомляє: "У рік 6595 [1087] Прийшов Ярополк із Ляхів і вчинив мир з Володимиром [сином Всеволода]. ... І, пересидівши кілька днів, пішов він до Звенигорода. І не дійшов він [до] города: простромив його проклятий [убивця] Нерядець, дияволом наущений і злими людьми. Князь же Ярополк лежав на санках, а він з коня шаблею проткнув його місяця листопада у двадцять і другий день. ... І втік Нерядець ... у Перемишль до Рюрика [Ростиславича]. А Ярополка взяли перед собою на коня отроки Радко, і Войкіна, і інші отроки і понесли його до Володимира, а звідти до Києва.".
Смерть короля Ярополка (Радзивілівський літопис).
Враховуючи втечу дружинника-вбивці до Рюрика, старшого з братів Ростиславичів, підозра організації замаху на короля Русі впала саме на галицьких князів, незважаючи на те, що було достатньо більш охочих. Князь київський Всеволод, родич Ярополка, хотів їх покарати, організувавши похід на Перемишль, де правив Рюрик. Проте, військова виправа була невдалою, про що відомо із скупої літописної фрази: "У сей же рік ходив Всеволод до Перемишля.". Такими стриманими формулюваннями літописець позначав походи, що не досягли мети. Перемишль вистояв, зберігши напівнезалежний статус, а Рюрик там правив до своєї смерті в 1092 році.
Таким чином, в 1087 році ворохобні до Києва галичани під проводом Ростиславичів майже без боїв, а застосувавши передусім хитрощі, відстояли суверенітет Галичини та забезпечили своєму краю спокій від русів та мир на наступне десятиліття.
З річницею перемоги над східними ордами, галичани!
Перемагали і перемагати будемо!
Галичино, будь щаслива!