Букви - руни на букових дощечках
Руни (стародавнє письмо, язичницькі магічні знаки) в старовину часто писали на букових дощечках. Слово "бук" в слов'янські мови прийшло з германських (Buche німецькою), а в германських мовах назва дерева бук, на виробах з якого відбувалися записи рунами, дало назву книзі (Buch німецькою чи book англійською), а також у слов'янських та германських мовах з назви "бук" виникла назва "букви" (Buchstaben німецькою). Тобто, "букви" - це рунічні записи на букових дощечках, а книга (Buch) - це зібрання таких букових табличок з рунічними записами.
Монах Храбр тому більш як тисячу років писав, що слов'яни «чертами і різами читають та гадають, будучи язичниками». Арабський мандрівник Ахмад ібн Фадлан, що почав подорож з волзьких булгар 921 року, спостерігав обряд поховання знатного слов'янського (руського) воїна, на могильній плиті якого товариші висікли напис невідомими загадковими знаками. Інший арабський мандрівник Х століття Аль Масуді стверджував, що під час однієї зі своїх подорожей відвідав якийсь «слов'янський храм» (язичницький), написи в якому були зроблені незрозумілими слов'янськими знаками. Перський історик Фахр ад Дін стверджував, що Хозарське письмо походить від слов'янського знакового. І це лише мала дещиця фактів, які підтверджують те, що в слов'ян існувала своя власна, причому добре розвинена, система письма ще до введення християнськими монахами глаголиці та кирилиці.
Варто також відмітити, що слова «читати», «писати», «письмо», «книга» та інші загальні для всіх слов'янських мов (і навіть більше - також балтійських), і це показує, що слов'яни були знайомі з читанням та писанням досить давно - ще на етапі мовної спільності з балтами, тобто орієнтовно тому 2500 років. І значно раніше, ніж почали роздроблятися на розрізнені етноси, щонайменше «читали» і «писали» свої «черти» і «різи», які згадував Храбр. Спільність коренів доводить існування означуваних понять у час зародження слов'янських мов. Тільки собі уявіть - за півтори тисячі років до християнських кирилиці та глаголиці, за понад 500 років до виникнення на Близькому Сході нової релігії, слов'янам вже були відомі букви у формі чертів (писане) і різів (різане), які вони писали і читали з книг!
На жаль, наразі дуже мало відомих публіці записів слов'янськими мовами докириличним письмом. Тим не менше, вони є і більшість з них - рунами чи руноподібними символами (стаття "Дохристиянське письмо слав’ян: частина знайдених написів").
Знаймо, хто смо!
Монах Храбр тому більш як тисячу років писав, що слов'яни «чертами і різами читають та гадають, будучи язичниками». Арабський мандрівник Ахмад ібн Фадлан, що почав подорож з волзьких булгар 921 року, спостерігав обряд поховання знатного слов'янського (руського) воїна, на могильній плиті якого товариші висікли напис невідомими загадковими знаками. Інший арабський мандрівник Х століття Аль Масуді стверджував, що під час однієї зі своїх подорожей відвідав якийсь «слов'янський храм» (язичницький), написи в якому були зроблені незрозумілими слов'янськими знаками. Перський історик Фахр ад Дін стверджував, що Хозарське письмо походить від слов'янського знакового. І це лише мала дещиця фактів, які підтверджують те, що в слов'ян існувала своя власна, причому добре розвинена, система письма ще до введення християнськими монахами глаголиці та кирилиці.
Варто також відмітити, що слова «читати», «писати», «письмо», «книга» та інші загальні для всіх слов'янських мов (і навіть більше - також балтійських), і це показує, що слов'яни були знайомі з читанням та писанням досить давно - ще на етапі мовної спільності з балтами, тобто орієнтовно тому 2500 років. І значно раніше, ніж почали роздроблятися на розрізнені етноси, щонайменше «читали» і «писали» свої «черти» і «різи», які згадував Храбр. Спільність коренів доводить існування означуваних понять у час зародження слов'янських мов. Тільки собі уявіть - за півтори тисячі років до християнських кирилиці та глаголиці, за понад 500 років до виникнення на Близькому Сході нової релігії, слов'янам вже були відомі букви у формі чертів (писане) і різів (різане), які вони писали і читали з книг!
На жаль, наразі дуже мало відомих публіці записів слов'янськими мовами докириличним письмом. Тим не менше, вони є і більшість з них - рунами чи руноподібними символами (стаття "Дохристиянське письмо слав’ян: частина знайдених написів").
Знаймо, хто смо!