Зубова гора та святилище на Бабиній горі
Зубова гора та святилище на Бабиній горі
Борис ЯВІР
попереднє повідомлення
Медоборами йшла стародавня межа Галичини та Волині. Це було зумовлено передусім природними чинниками - гряда товтрових вапнякових гір розділяє й біо-регіони з різними типами рослинності, ґрунтів, навіть доволі відмінним кліматом. Відповідно, умови проживання впливали та впливають на етноси, які в них формуються. Дослідження таких кордонів дозволяє зрозуміти стимули та мотиви історичних процесів, які відбувалися у прикордонні та часом мали доволі широкий вплив. А гори в більшості европейських народів мали ще й містичне значення.
Ми з другом в кінці лютого 2016 року здійснили краєзнавчу мандрівку. Початок маршруту був коло села Новики, пролягав через болота коло сіл Чумалі та Оприлівці, біля яких ми піднялися на товтровий кряж (частину Медоборів) висотою понад 400 м.н.р.м., де пройшлися хребтом та відвідали безіменну на топографічній мапі гору із залишками ймовірного святилища, а також гору Зембова (Zębowa, тобто Зубова), і завершився шлях у селі Добриводи.
свербивус у полях коло села Новики
Через село Новики протікає річка Гнила Гнізна. Води у її невеликих притоках наповнені залізом, тому мають рудий відтінок. Південніше від села, Гнила Гнізна впадає у Гніздечну, яка зливається із Гнізною коло Дичкова. Означення "гнила" мають річки, води яких містять багато мікроелементів, що сприяють росту рослин, а при застоюванні вода внаслідок їх швидкого розвитку та пізнішого відмирання починає гнити, околицями поширюється відповідний гнилий запах. Навіть назва села Опрілівці з того ж семантичного ряду - походить від слова "пріти", означає "зіпріле місце", тобто вологе місце із застояним, неприємним запахом.
води притоки Гнилої Гнізни несуть залізо
Гнила Гнізна на південь від села Новики
весна близько
Над Гнилою Гнізною із заходу нависли горбо-гори, що значно виділяються над долиною. Краєвиди тут зіправди гірські. Це нагір’я утворює невелике плато між селами Чумалі, Опрілівці, Дубівці та Добриводи, більша частина якого обробляється, а менша - заліснена. У лісі довгими рядами тягнуться шанці давно минулих війн.
вид на село Чумалі. ліворуч під горою - Опрілівці. праворуч - починається плато
вид на плато
те, що кане у лету
На південь від плато, на північ від села Дубівці піднімається безіменна на топографічній мапі гора, яка, ймовірно, є найвищою у Медоборах - її висота 440,2 м.н.р.м (Вікіпедія та інші джерела чомусь подають хибні дані, що найвищою є гора Крайній Камінь (431,1 м.н.р.м.), але фактично, як видно, це не так). Враховуючи, що на топографічній мапі єдиною інформацією про гору є хіба замір висоти, скупі дані про її назву я знайшов у М.Крищука, який коротко зазначив, що в околицях гори Зембова є урочище Бабинець, а гора, від якого урочище отримало назву, - Бабина. І саме вона є найцікавішою в окрузі: на вершині - купа каміння, можливо, камінь-останець чи споруда на основі останця. М.Крищук за назвою навіть припустив, що там було святилище.
Над материком ймовірна споруда піднімається на висоту щонайбільше до 6 метрів, утворює овал з орієнтацією захід-схід довжиною ~20м, північ-південь шириною ~9 метрів (приблизно). Східний бік споруди складається із розкиданого каміння і відносно невисоко піднімається над материком - ~1,5 м. До заходу висота споруди над материком збільшується і сягає ~6 м в найзахіднішій її частині. Там же знаходиться і грот, утворений штучно, на що вказують його геометрично правильні контури. При обстеженні споруди виявлено рівні проміжки між валунами, з яких вона, ймовірно, складена. З північного боку споруди видно елементи терасування. Верх споруди загалом плоский, порослий деревами, найбільш рівним є західний мис, який нагадує мис каменя Дірявця у Дубраві (коло Стільська), який був язичницьким святилищем (також спрямований на захід). Можливо, і на цьому мисі в старовину горіли вогні та проводилися обряди.
вид на головну споруду з північного сходу
вид з південного сходу на частину споруди
вид на західний мис з півдня. видно ймовірні стики валунів, або ж тріщини у камені-останці
вид на західний мис з заходу
вид на західний мис з півночі
вид з півночі на центральну частину. видно з’єднання валунів
вид на частину північної стіни споруди. помітне терасування
вид на верхній майданчик споруди
З південного боку споруди є багато розкиданих валунів, частина з яких мають прорізи геометрично правильної (прямокутної) форми, а також частина накладені на інші, що може бути залишками споруд відносно незначного розміру (порівняно із головною спорудою на горі).
валун на південь від споруди. видно прорізи зверху
вид з півдня на згромадження валунів
вид з заходу на валуни, один з яких покладено на інший
панорама з південного заходу. ліворуч - споруда на вершині, праворуч - валуни на південь від неї
На основі характерних ознак (усі головні споруди розташовані на підвищенні - вершині панівної в окрузі гори; ймовірно, наявні спеціально облаштовані майданчики для обрядів; широке застосування каменю та кам'яних вимощувань; відсутність видимих залишок звичної житлової або господарської забудови та наявність споруд, форма яких може бути потрактована як сакральна; назва гори аналогічна до назв інших гір в Медоборах, на яких чи в околицях яких вже виявлені святилища - наприклад, Бабина гора коло Залужжя чи Бабина долина коло Звенигороду) можна висновувати, що на горі було давнє сакральне місце, яке входило у так званий Медобірський комплекс святилищ. Овальна форма споруди та назви гори і урочища вказують на його ймовірне присвячення, пов’язане із жіночим Божеством. А використання громіздких валунів для побудови може вказувати на дуже стародавній вік споруди - мегалітичні пам’ятки залишали на території Галичини представники культури лійчастого посуду, наприклад. Ймовірно, місце було сакральним і в часи закріплення слов’ян на цих теренах, на що вказує його слов’янська назва.
вид на схід з поля між Бабиною та Зембовою горами. на тлі - гори над селом Опрілівці
вид на захід з поля між Бабиною та Зембовою горами. на тлі - вершина Зембової гори
На північний захід від Бабиної гори розташована гора Зубова. На мапах вона підписана як Зембова, але це - калька з польської назви Zębowa. Досі урочище на південь від вершини має назву "Зуби". Навіть, якщо на цій горі й було городище чи святилище, тепер це важко встановити внаслідок спорудження на вершині меморіалу полеглим воїнам.
свербивус в урочищі Зуби
зимово-весняні миті з лісу Пожарниця
мапа маршруту із зазначенням ключових точок
Борис ЯВІР
попереднє повідомлення
Медоборами йшла стародавня межа Галичини та Волині. Це було зумовлено передусім природними чинниками - гряда товтрових вапнякових гір розділяє й біо-регіони з різними типами рослинності, ґрунтів, навіть доволі відмінним кліматом. Відповідно, умови проживання впливали та впливають на етноси, які в них формуються. Дослідження таких кордонів дозволяє зрозуміти стимули та мотиви історичних процесів, які відбувалися у прикордонні та часом мали доволі широкий вплив. А гори в більшості европейських народів мали ще й містичне значення.
Ми з другом в кінці лютого 2016 року здійснили краєзнавчу мандрівку. Початок маршруту був коло села Новики, пролягав через болота коло сіл Чумалі та Оприлівці, біля яких ми піднялися на товтровий кряж (частину Медоборів) висотою понад 400 м.н.р.м., де пройшлися хребтом та відвідали безіменну на топографічній мапі гору із залишками ймовірного святилища, а також гору Зембова (Zębowa, тобто Зубова), і завершився шлях у селі Добриводи.
свербивус у полях коло села Новики
Через село Новики протікає річка Гнила Гнізна. Води у її невеликих притоках наповнені залізом, тому мають рудий відтінок. Південніше від села, Гнила Гнізна впадає у Гніздечну, яка зливається із Гнізною коло Дичкова. Означення "гнила" мають річки, води яких містять багато мікроелементів, що сприяють росту рослин, а при застоюванні вода внаслідок їх швидкого розвитку та пізнішого відмирання починає гнити, околицями поширюється відповідний гнилий запах. Навіть назва села Опрілівці з того ж семантичного ряду - походить від слова "пріти", означає "зіпріле місце", тобто вологе місце із застояним, неприємним запахом.
води притоки Гнилої Гнізни несуть залізо
Гнила Гнізна на південь від села Новики
весна близько
Над Гнилою Гнізною із заходу нависли горбо-гори, що значно виділяються над долиною. Краєвиди тут зіправди гірські. Це нагір’я утворює невелике плато між селами Чумалі, Опрілівці, Дубівці та Добриводи, більша частина якого обробляється, а менша - заліснена. У лісі довгими рядами тягнуться шанці давно минулих війн.
вид на село Чумалі. ліворуч під горою - Опрілівці. праворуч - починається плато
вид на плато
те, що кане у лету
На південь від плато, на північ від села Дубівці піднімається безіменна на топографічній мапі гора, яка, ймовірно, є найвищою у Медоборах - її висота 440,2 м.н.р.м (Вікіпедія та інші джерела чомусь подають хибні дані, що найвищою є гора Крайній Камінь (431,1 м.н.р.м.), але фактично, як видно, це не так). Враховуючи, що на топографічній мапі єдиною інформацією про гору є хіба замір висоти, скупі дані про її назву я знайшов у М.Крищука, який коротко зазначив, що в околицях гори Зембова є урочище Бабинець, а гора, від якого урочище отримало назву, - Бабина. І саме вона є найцікавішою в окрузі: на вершині - купа каміння, можливо, камінь-останець чи споруда на основі останця. М.Крищук за назвою навіть припустив, що там було святилище.
Над материком ймовірна споруда піднімається на висоту щонайбільше до 6 метрів, утворює овал з орієнтацією захід-схід довжиною ~20м, північ-південь шириною ~9 метрів (приблизно). Східний бік споруди складається із розкиданого каміння і відносно невисоко піднімається над материком - ~1,5 м. До заходу висота споруди над материком збільшується і сягає ~6 м в найзахіднішій її частині. Там же знаходиться і грот, утворений штучно, на що вказують його геометрично правильні контури. При обстеженні споруди виявлено рівні проміжки між валунами, з яких вона, ймовірно, складена. З північного боку споруди видно елементи терасування. Верх споруди загалом плоский, порослий деревами, найбільш рівним є західний мис, який нагадує мис каменя Дірявця у Дубраві (коло Стільська), який був язичницьким святилищем (також спрямований на захід). Можливо, і на цьому мисі в старовину горіли вогні та проводилися обряди.
вид на головну споруду з північного сходу
вид з південного сходу на частину споруди
вид на західний мис з півдня. видно ймовірні стики валунів, або ж тріщини у камені-останці
вид на західний мис з заходу
вид на західний мис з півночі
вид з півночі на центральну частину. видно з’єднання валунів
вид на частину північної стіни споруди. помітне терасування
вид на верхній майданчик споруди
З південного боку споруди є багато розкиданих валунів, частина з яких мають прорізи геометрично правильної (прямокутної) форми, а також частина накладені на інші, що може бути залишками споруд відносно незначного розміру (порівняно із головною спорудою на горі).
валун на південь від споруди. видно прорізи зверху
вид з півдня на згромадження валунів
вид з заходу на валуни, один з яких покладено на інший
панорама з південного заходу. ліворуч - споруда на вершині, праворуч - валуни на південь від неї
На основі характерних ознак (усі головні споруди розташовані на підвищенні - вершині панівної в окрузі гори; ймовірно, наявні спеціально облаштовані майданчики для обрядів; широке застосування каменю та кам'яних вимощувань; відсутність видимих залишок звичної житлової або господарської забудови та наявність споруд, форма яких може бути потрактована як сакральна; назва гори аналогічна до назв інших гір в Медоборах, на яких чи в околицях яких вже виявлені святилища - наприклад, Бабина гора коло Залужжя чи Бабина долина коло Звенигороду) можна висновувати, що на горі було давнє сакральне місце, яке входило у так званий Медобірський комплекс святилищ. Овальна форма споруди та назви гори і урочища вказують на його ймовірне присвячення, пов’язане із жіночим Божеством. А використання громіздких валунів для побудови може вказувати на дуже стародавній вік споруди - мегалітичні пам’ятки залишали на території Галичини представники культури лійчастого посуду, наприклад. Ймовірно, місце було сакральним і в часи закріплення слов’ян на цих теренах, на що вказує його слов’янська назва.
вид на схід з поля між Бабиною та Зембовою горами. на тлі - гори над селом Опрілівці
вид на захід з поля між Бабиною та Зембовою горами. на тлі - вершина Зембової гори
На північний захід від Бабиної гори розташована гора Зубова. На мапах вона підписана як Зембова, але це - калька з польської назви Zębowa. Досі урочище на південь від вершини має назву "Зуби". Навіть, якщо на цій горі й було городище чи святилище, тепер це важко встановити внаслідок спорудження на вершині меморіалу полеглим воїнам.
свербивус в урочищі Зуби
зимово-весняні миті з лісу Пожарниця
мапа маршруту із зазначенням ключових точок