Зима сподівань...
Із першим снігом приходить зима. Можливо, ще так невпевнено, як маленький хлопчик цілує свою першу любов, але перший сніг є стукотом у двері осені. Стукотом, який і попереджає, і нагадує, і просто повідомляє - зима наближається, зима вже тут, на порозі...
Зима зазвичай приносить надії. Про тепло літа чи весни, про тепло рук, про тепло сердець. Про мир і злагоду, про спокій у голові, стосунках, країні, людстві. Про великі досягнення в роботі, громаді, чи чомусь дуже особистому.
Зима приносить сподівання. Ця зима - особливі. І хоч вона ще так не дуже впевнено, але сильно постукала у двері осені, ми маємо знати - зима наближається. Із хуртовинами та заметілями як сніжними, так і в політиці, економіці, життях людей. Із приморозками, та морозами лютої Півночі. Із відлигами та потепліннями початку весни. Зима ще встигне обманути, але й відкриє багато правди. І виправдає багато сподівань...
© Борис Явір, 2014-10-27