Сколе, єке сє загубило... | Галицкий смуток
Сколе, єке сє загубило...
Борис ЯВІР
Десь в далеких горах, де колись жили славні галли-бойї, а потім - слов’єнізовані бойки, є містечко Сколе. Недалеко від него колись галицкі вої воювали проти орд хана Батия (перевал Тухольскі ворота). Воювали героїчно, то не фест ефективно - Батий таки пішов далі, в Европу... А років з майже триста п’єтдесєть до того в тих місцьох в Европу пройшли угри. Через Сколе лежит дорога в Европу, єка чомусь відкрита наразі лиш ордам зі сходу, но не місним жительом...
Єк приїхав им в Сколе, то було хмарно. Відав, від того було в місті малолюдно. Біля будинку культури на головнів вулиці, єка йде без всьо місто, мені поліцаї розповіли, єк пройти до «Гуцулки» (то такий комплекс, недалеко в горах). Будинок культури виглідає страхітливо, хоч і не є пошарпаним чи запустілим.
будинок культури (?)
Навпроти будинку культури є памнітник країні У: завжди заплакана країна У сє схилила над своїм сином, єкий помер в єкійсь з воєн, в єкі тота країна постійно влазит (переважно не через свою вину, а через прохідне географічне положенє). Сей символ сє в’їдає в очі юних бойків (а не лиш бойків) і розвиває страденницке ставленє до житє.
вічно заплакана країна У
Місні люди троха грамотні. А троха і нє: наприклад, на будинках сє красує напис «вул. Д. Галицкого». Ну, відав, не вчили їх у школі, же Галицкий - то не прізвище кнєзя, а го епітет, даний літописцем (прийнєто писати Леся Українка, Марко Вовчок, отже і кнєзя треба записувати Данило Галицкий, без скорочень го імені). Но на сему біди Сколього сє не кінчєют - на знаках туристичних понамальовувано мандрівника зі зламанов ногов. Го фраїрка має дві цілі нозі, а сей бідака мусит коротати кілометри троха хорим. Нічого, зато він має патику...
плоди праці дизайнера-садиста
Архітектура Сколього є типовов для старих містечок. Троха є будинків ще за Польщі побудованих, троха є осібняків. Багато людий приймают в себе туристів і так зароблєют на житє. Но зони віддиху не є добре пристосованими для прийому великої кількости людий: виходки загаджені. Місні ентузіасти з тим сє старают бороти, но перемога не за ними. Любителі пострати в дерев’єних будках лишєют по собі на згадку листки з контрольними роботами, мнєкі салфетки і навіть політичну рекламу, даючи зрозуміти, же в країні У все до сраки - і та наука, і ті муда́ки (політики, себто).
кавалки міста
Европа плаче за такими виходками
Ну, вже єк говорити про політиків, то в Скольому, єк в майже типовому галицкому містечку, втулили перед районнов адміністраційов країни У памнітник Бандері (то був такий хлоп, єкий розколов ОУН та майже цілу войну просидів під домашнім арештом). Українскі націоналісти (не плутати з галицкими) сотворили з сего пана цілий культ і вірят в го друге пришестє, маючи за лозунг «Бандера прийде - порєдок наведе». Партія, єка сє прикриває культом сего пана вже є при владі в Галичині, но порєдку не побільшало...
Степан Бандера перед адміністраційов
Зато люди в Скольому гостинні. Навіть памнітник поставили, єк молода бойківка та її фраїр зустрічєют гостий. Памнітник стоїт, старіє... Гей би гостинність бойків не постаріла, єк тот памнітник...
а у фраїрки коси то заплетені. як у майже всім відомої політикантки...
І природа в місті гарна. Но тут вже ліпше не гадку гадати, а на свої очі повидіти...
фест файна природа Карпат
Куди приведе Сколе вузкий карпатский плай? Бо таке вражінє, же Соле, єк і вшитка Галичина, сє загубило в усіх історичних епохах і тому не знає, єка будучність го жде...
вузка сколівска кладка
P.S. Ну, зрозуміли сте...
серпень-вересень 2014
не спеціально для Галичина.info
Борис ЯВІР
Десь в далеких горах, де колись жили славні галли-бойї, а потім - слов’єнізовані бойки, є містечко Сколе. Недалеко від него колись галицкі вої воювали проти орд хана Батия (перевал Тухольскі ворота). Воювали героїчно, то не фест ефективно - Батий таки пішов далі, в Европу... А років з майже триста п’єтдесєть до того в тих місцьох в Европу пройшли угри. Через Сколе лежит дорога в Европу, єка чомусь відкрита наразі лиш ордам зі сходу, но не місним жительом...
Єк приїхав им в Сколе, то було хмарно. Відав, від того було в місті малолюдно. Біля будинку культури на головнів вулиці, єка йде без всьо місто, мені поліцаї розповіли, єк пройти до «Гуцулки» (то такий комплекс, недалеко в горах). Будинок культури виглідає страхітливо, хоч і не є пошарпаним чи запустілим.
будинок культури (?)
Навпроти будинку культури є памнітник країні У: завжди заплакана країна У сє схилила над своїм сином, єкий помер в єкійсь з воєн, в єкі тота країна постійно влазит (переважно не через свою вину, а через прохідне географічне положенє). Сей символ сє в’їдає в очі юних бойків (а не лиш бойків) і розвиває страденницке ставленє до житє.
вічно заплакана країна У
Місні люди троха грамотні. А троха і нє: наприклад, на будинках сє красує напис «вул. Д. Галицкого». Ну, відав, не вчили їх у школі, же Галицкий - то не прізвище кнєзя, а го епітет, даний літописцем (прийнєто писати Леся Українка, Марко Вовчок, отже і кнєзя треба записувати Данило Галицкий, без скорочень го імені). Но на сему біди Сколього сє не кінчєют - на знаках туристичних понамальовувано мандрівника зі зламанов ногов. Го фраїрка має дві цілі нозі, а сей бідака мусит коротати кілометри троха хорим. Нічого, зато він має патику...
плоди праці дизайнера-садиста
Архітектура Сколього є типовов для старих містечок. Троха є будинків ще за Польщі побудованих, троха є осібняків. Багато людий приймают в себе туристів і так зароблєют на житє. Но зони віддиху не є добре пристосованими для прийому великої кількости людий: виходки загаджені. Місні ентузіасти з тим сє старают бороти, но перемога не за ними. Любителі пострати в дерев’єних будках лишєют по собі на згадку листки з контрольними роботами, мнєкі салфетки і навіть політичну рекламу, даючи зрозуміти, же в країні У все до сраки - і та наука, і ті муда́ки (політики, себто).
кавалки міста
Европа плаче за такими виходками
Ну, вже єк говорити про політиків, то в Скольому, єк в майже типовому галицкому містечку, втулили перед районнов адміністраційов країни У памнітник Бандері (то був такий хлоп, єкий розколов ОУН та майже цілу войну просидів під домашнім арештом). Українскі націоналісти (не плутати з галицкими) сотворили з сего пана цілий культ і вірят в го друге пришестє, маючи за лозунг «Бандера прийде - порєдок наведе». Партія, єка сє прикриває культом сего пана вже є при владі в Галичині, но порєдку не побільшало...
Степан Бандера перед адміністраційов
Зато люди в Скольому гостинні. Навіть памнітник поставили, єк молода бойківка та її фраїр зустрічєют гостий. Памнітник стоїт, старіє... Гей би гостинність бойків не постаріла, єк тот памнітник...
а у фраїрки коси то заплетені. як у майже всім відомої політикантки...
І природа в місті гарна. Но тут вже ліпше не гадку гадати, а на свої очі повидіти...
фест файна природа Карпат
Куди приведе Сколе вузкий карпатский плай? Бо таке вражінє, же Соле, єк і вшитка Галичина, сє загубило в усіх історичних епохах і тому не знає, єка будучність го жде...
вузка сколівска кладка
P.S. Ну, зрозуміли сте...
серпень-вересень 2014
не спеціально для Галичина.info