Миколаїв плаче... | Галицкий смуток
Є майже в серци Свєщенної Галичини таке доволі значне містечко - Миколаїв. Перва згадка про него сє стосує 1570 року, но археологічні знахідки дают певність, же люди тут жили давніше. Правда, таке вражінє, же давніше тут сє жило як не ліпше, то більш по-ґаздівски.
попереду - Миколаїв, а позаду - славнозвісний цементний завод
Перве, же впадає в око - то миколаївскі дороги. Вони не просто порізані ямами, ги шрамами, сі ями чєсто сє зливають в єдну меґа-яму, вони в деяких місцьох утворюют суцільний канал і дзвінкими потоками вода тече в невідомім керунку. В голову впадає думка, же ліпше б вже той канал поглибили і пливали човнами по тім бездоріжжю.
миколаївскі канали
Десь в центрі Миколаєва побудована «китайска стіна». Правда, чи то терпінє ї будувати сє скінчило, чи в скалах коло міста бракнуло каменю на сю видумку, тому стіна сє получила єкось не таков - радше фест блідов копійов того, що каждий годен повидіти на картинках.
Коло сеї стіни стоїт бар з дерев’єними лавицєма. Може, літом зелена трава єкось відволікає від безладу навколо, но в то сє вірит трудно.
за лавицєма - китайска стіна (не зовсім китайска, но троха стіна)
В Миколаєві жиє правдива королева. Королева кого і чого - сє здогадати не тєжко. Вона має власний трон та полюблєє черні туфельки на високих підборах. Відав, саме для сеї королеви вшитке смітє Миколаєва по-мистецки порозкидувано.
ну, ви зрозумілисте
В самім містю древніх будинків не є багато. Переважно будинки просто старі і чєсто занедбані. Багато з них обписані всєкими написами, єкі слугуют соціяльнов рекламов про те, що в Миколаєві є і чого в нім не варто робити.
центральна вулиця
будинок місних поліцаїв (вікна забудували, жеби цікавий нарід не заглідав)
в місті є мафія і вона всьо контролює, навіть мистецки розкидане смітє
соціяльна реклама
дешеві та сердиті біґборди Миколаєва - єке місто, такі і щити
Старий будинок архіву свідчит про то, же Миколаєву нема чого чи просто не охота шось зберігати. В тім числі навіть і сей будинок. Колись в місті була ратуша, но ї спалили москалі (відав, ті, же другі совіти). Спалили, та й не відбудували ні УРСР, ні незалежна Україна. І відав, єкби не ті УРСР, москалі та жиди, єких в місті не було, но є наплодили, то б Миколаїв був файним і всюди б цвіли квітки...
старий міский архів
А в центрі, по дорозі до площі, перед Будинком культури є містичний дім. Там жиют привиди. Будівлю вже єк десіть років тому покинули і ніхто не хоче ї купити. Раніше там продавали іграшки-ляльки. Чи не щось в стилі вуду?..
з дому іноді лунают голоси
Миколаїв - фест релігійне місто. Про то свідчит передусім то, же дороги не поладжені, парки заростают бур’єнами, хати сє руйнуют, а лиш єдно, що росте - то церкви. Ну і всєкі склепи. Є, де централізовано продати продукти, централізовано продати душу, а, де централізовано продати тіло, нема - бракує борделів. Правда, за тим, єк ми розказали, їздє у Стільсько (но то вже зовсім єнша історія)...
...зато позолочені куполи
Раз мова про парки, то парки в Миколаєві не є прибрані. А парк штиристарічє міста взагалі понищений - сеї зими єкійсь місцеві злодії вирізали чєстину дерев в ньому, жеби палити у котельні. Насадили молодих сосен. Стоят ліхтарі (по шість в каждім парку міста, до речі). І є бар. Прочитайте ше раз - є бар. Бар, в якім сє збирают всі вершки району. Є в барі гральні автомати...
типу парк штиристалічє
зрізані деревцє
колись в сему барі була риба, но не витерпіла лихої долі і пішла на закуску єкомусь місному мажору
В Миколаєві винайшли фест цікавий спосіб збору урожаю з плодових дерев - жителі міста завчєсно вішєют на гілки пусті пакети. Відав, вони мают так висіти ціле літо, а восени єбка чи грушки будут самі падали в тоті пакети. Дешево, сердито і, не дуже зрозуміло, чи зручно.
незапатентований винахід
Дорогов до Миколаєва в автобусі звучєло російскомовне радіо. Сей факт вказує на то, же єдна з битв війни програна...
Післямова. У Миколаєві - гостинні люди. І то сє стосує не тілько моїх друзів та подруг, з єкими мав им приємність перебути, а сє стосує чи не всіх, кого стрічав им у сім галицкім містечку, містечку галицкого смутку...
Дєкую за гостину! Теплі обійми та смачне какао! ;)
© Борис Явір Іскра, 2014-03-16
попереду - Миколаїв, а позаду - славнозвісний цементний завод
Перве, же впадає в око - то миколаївскі дороги. Вони не просто порізані ямами, ги шрамами, сі ями чєсто сє зливають в єдну меґа-яму, вони в деяких місцьох утворюют суцільний канал і дзвінкими потоками вода тече в невідомім керунку. В голову впадає думка, же ліпше б вже той канал поглибили і пливали човнами по тім бездоріжжю.
миколаївскі канали
Десь в центрі Миколаєва побудована «китайска стіна». Правда, чи то терпінє ї будувати сє скінчило, чи в скалах коло міста бракнуло каменю на сю видумку, тому стіна сє получила єкось не таков - радше фест блідов копійов того, що каждий годен повидіти на картинках.
Коло сеї стіни стоїт бар з дерев’єними лавицєма. Може, літом зелена трава єкось відволікає від безладу навколо, но в то сє вірит трудно.
за лавицєма - китайска стіна (не зовсім китайска, но троха стіна)
В Миколаєві жиє правдива королева. Королева кого і чого - сє здогадати не тєжко. Вона має власний трон та полюблєє черні туфельки на високих підборах. Відав, саме для сеї королеви вшитке смітє Миколаєва по-мистецки порозкидувано.
ну, ви зрозумілисте
В самім містю древніх будинків не є багато. Переважно будинки просто старі і чєсто занедбані. Багато з них обписані всєкими написами, єкі слугуют соціяльнов рекламов про те, що в Миколаєві є і чого в нім не варто робити.
центральна вулиця
будинок місних поліцаїв (вікна забудували, жеби цікавий нарід не заглідав)
в місті є мафія і вона всьо контролює, навіть мистецки розкидане смітє
соціяльна реклама
дешеві та сердиті біґборди Миколаєва - єке місто, такі і щити
Старий будинок архіву свідчит про то, же Миколаєву нема чого чи просто не охота шось зберігати. В тім числі навіть і сей будинок. Колись в місті була ратуша, но ї спалили москалі (відав, ті, же другі совіти). Спалили, та й не відбудували ні УРСР, ні незалежна Україна. І відав, єкби не ті УРСР, москалі та жиди, єких в місті не було, но є наплодили, то б Миколаїв був файним і всюди б цвіли квітки...
старий міский архів
А в центрі, по дорозі до площі, перед Будинком культури є містичний дім. Там жиют привиди. Будівлю вже єк десіть років тому покинули і ніхто не хоче ї купити. Раніше там продавали іграшки-ляльки. Чи не щось в стилі вуду?..
з дому іноді лунают голоси
Миколаїв - фест релігійне місто. Про то свідчит передусім то, же дороги не поладжені, парки заростают бур’єнами, хати сє руйнуют, а лиш єдно, що росте - то церкви. Ну і всєкі склепи. Є, де централізовано продати продукти, централізовано продати душу, а, де централізовано продати тіло, нема - бракує борделів. Правда, за тим, єк ми розказали, їздє у Стільсько (но то вже зовсім єнша історія)...
...зато позолочені куполи
Раз мова про парки, то парки в Миколаєві не є прибрані. А парк штиристарічє міста взагалі понищений - сеї зими єкійсь місцеві злодії вирізали чєстину дерев в ньому, жеби палити у котельні. Насадили молодих сосен. Стоят ліхтарі (по шість в каждім парку міста, до речі). І є бар. Прочитайте ше раз - є бар. Бар, в якім сє збирают всі вершки району. Є в барі гральні автомати...
типу парк штиристалічє
зрізані деревцє
колись в сему барі була риба, но не витерпіла лихої долі і пішла на закуску єкомусь місному мажору
В Миколаєві винайшли фест цікавий спосіб збору урожаю з плодових дерев - жителі міста завчєсно вішєют на гілки пусті пакети. Відав, вони мают так висіти ціле літо, а восени єбка чи грушки будут самі падали в тоті пакети. Дешево, сердито і, не дуже зрозуміло, чи зручно.
незапатентований винахід
Дорогов до Миколаєва в автобусі звучєло російскомовне радіо. Сей факт вказує на то, же єдна з битв війни програна...
Післямова. У Миколаєві - гостинні люди. І то сє стосує не тілько моїх друзів та подруг, з єкими мав им приємність перебути, а сє стосує чи не всіх, кого стрічав им у сім галицкім містечку, містечку галицкого смутку...
Дєкую за гостину! Теплі обійми та смачне какао! ;)
© Борис Явір Іскра, 2014-03-16