Знаєш, мила, ніч - лисиця,
А зірки на небі - очі.
І, коли вона сміється,
То на серці щось муркоче.
Знаєш, а вона - ще й хитра,
Й підкрадається неждано,
Часом сум чи сумнів витре,
У тих снах, що гаснуть рано.
Знаєш, місяць - то усмішка,
Що вона тобі дарує.
Щоб зігріти тя хоч трішки,
Поки сни тобі малює.
А малює ніч майстерно -
Ти ще взнаєш, як прекрасно.
Хоч гарніш на світі, певно,
Лишень твої очі ясні...
© Борис Явір Іскра, 2013-12-19