Казка Карпатської ночі...
Кінець липня і початок серпня був для мене по-особливому теплим. Я мав нагоду помандрувати із давніми добрими друзями, з якими здолав не одні гори, а також познайомитися із новими подругами. Дівчата в горах та ще й під сонцем - то завжди весело. Весело і файно!..
Мандри перевершили мої очікування. Я й побував на кордоні з Romania, на руїнах польської обсерваторії на Чорній горі, на древньому святилищі на Вухатому камені, лазив на смереку в Краснику, їв бринзу, афини та просто відіспався від робочих буднів... А остання ватра при свічках... Ну, хтось когось та й хвилює... А десь в душі та серці палає вдячність за прибутковий на радість час... ;)