актуальное
вот почему мы проиграем радикалам - с двух сторон. Мы будем до хрипоты спорить друг с другом по поводу малейшей разницы во взглядах, иногда - кажущейся, иногда - реальной.
Мы будем жить по принципу "каждый за себя" (один Бог за всех - не годится для атеистов). Будем разрабатывать проекты которые никогда не осуществятся, какими разумными они бы ни были, потому что у тех, кто действует, совсем иные методы осуществления своих планов, и разум тут не помощник.
Кому нужны наши сложности?
У радикалов простота - хуже воровства и разбоя. Но легко усваивается. У радикалов сплоченность. Мы ведь не пройдем по улицам в день рождения близкого нам деятеля? А они пройдут, скандируя и выкрикивая, с факелами в руках.
У нас - каждому свое. А у них - хоть помалу, зато поровну. У них - на миру и смерть красна. У нас - чтоб не пропасть поодиночке.
Ну и чья возьмет?
*
І ось чому ми програємо радикалам - з двох боків. Ми будемо до хрипоти сперечатися один з одним з приводу найменшої різниці у поглядах, іноді - уфвленої, іноді - реальної.
Ми будемо жити за принципом "кожен за себе" (один Бог за всіх - не годиться для атеїстів). Будемо розробляти проекти, які ніколи не здійсняться, якими розумними вони б не були, тому що у тих, хто діє, зовсім інші методи здійснення своїх планів, і розум тут не помічник.
Кому потрібні наші труднощі?
У радикалів простота - гірше злодійства і розбою. Але легко засвоюється. У радикалів згуртованість. Адже ми не пройдемо по вулицях у день народження близького нам діяча? А вони пройдуть, скандуючи і викрикуючи, з факелами в руках.
У нас - кожному своє. А у них - хоч помалу, зате порівну. У них - у натовпі і смерть красна. У нас - щоб не пропасти поодинці.
Ну і чия візьме?
Мы будем жить по принципу "каждый за себя" (один Бог за всех - не годится для атеистов). Будем разрабатывать проекты которые никогда не осуществятся, какими разумными они бы ни были, потому что у тех, кто действует, совсем иные методы осуществления своих планов, и разум тут не помощник.
Кому нужны наши сложности?
У радикалов простота - хуже воровства и разбоя. Но легко усваивается. У радикалов сплоченность. Мы ведь не пройдем по улицам в день рождения близкого нам деятеля? А они пройдут, скандируя и выкрикивая, с факелами в руках.
У нас - каждому свое. А у них - хоть помалу, зато поровну. У них - на миру и смерть красна. У нас - чтоб не пропасть поодиночке.
Ну и чья возьмет?
*
І ось чому ми програємо радикалам - з двох боків. Ми будемо до хрипоти сперечатися один з одним з приводу найменшої різниці у поглядах, іноді - уфвленої, іноді - реальної.
Ми будемо жити за принципом "кожен за себе" (один Бог за всіх - не годиться для атеїстів). Будемо розробляти проекти, які ніколи не здійсняться, якими розумними вони б не були, тому що у тих, хто діє, зовсім інші методи здійснення своїх планів, і розум тут не помічник.
Кому потрібні наші труднощі?
У радикалів простота - гірше злодійства і розбою. Але легко засвоюється. У радикалів згуртованість. Адже ми не пройдемо по вулицях у день народження близького нам діяча? А вони пройдуть, скандуючи і викрикуючи, з факелами в руках.
У нас - кожному своє. А у них - хоч помалу, зате порівну. У них - у натовпі і смерть красна. У нас - щоб не пропасти поодинці.
Ну і чия візьме?