verses
***
Два советских Деда-Мороза: Энгельс и Маркс
стоят под елочкой философии. Жилетки, цепочки в брелках,
луковицы часов тикают, напоминая,
что жизнь земная
таится в белках,
жирах, углеводах,
а демон истории - в движеньи европейских народов,
приобретающих форму заклеймленных проклятием масс.
Снегурочки не предвидится, разве что та -
жена товарища Крупского - в ней сокрыта мечта
октябренка о сексе, но о том ли беседа
отечной старухи с застарелой болезнью Базеда,
на носу - очки, в очках - зрачки, в зрачках - пустота,
на узлах-коленях покров шотландского пледа.
На ветках развешан новогодний набор
революционеров, с царизмом вступивших в спор,
пяток декабристов, Перовская и Желябов,
Степан Халтурин, а рядом - убийца и вор,
попавший сюда случайно - не убежишь от ляпов,
особенно если ты буденовец, и скачешь во весь опор
до самых Карпат, чтобы смерть принять от поляков.
Бесценен опыт гражданской войны
граждан, объевшихся белены
с гражданами опившимися самогона,
офицеров, рабов царя и золотого погона,
с рядовыми, что вшами обглоданы, но вольны
испражняться здесь, во дворце, у подножия царского трона.
Бесценен опыт седой большевеющей старины.
Вот вам новогодняя елочка, Ленин, конечно - верхушка,
в одной ручонке Царь-Колокол, в другой - Царь-Пушка,
во рту - не зубы - зубцы Кремлевской стены....
А вот и я - мальчик, листающий книжку "Опыт советской
медицины в период отечественной войны",
ощущающий все ранения всей душой медицинской, детской,
все осколочные, пулевые, все исчадья взрывной волны.
А вот и отец за столом, накрытым стеклом.
Под стеклом фотографии деда и бабушки,также - тети Ревекки,
отец читает газету, слегка прикрывая веки,
статью о том, что Куба идет напролом,
но если на жизнь посмотреть под этим углом,
можно забыть о Боге и Человеке,
торможение и возбуждение - валерьянка и бром.
Новогодняя елка философии ты, как живая сейчас
встаешь перед мысленным взором, ветвей погребальная хвоя,
в лесу эта елка росла, наслушалась волчьего воя,
насмотрелась на вечную дружбу различных народов и рас,
И вот под тобой Маркс и Энгельс, два брадатых Деда Мороза,
очумелые, словно очнувшиеся от наркоза,
сверяют время по золотым карманным часам - и это - в последний раз.
***
Два радянських Діда-Мороза: Енгельс і Маркс
стоять під ялинкою філософії. Жилетки, ланцюжки в брелках,
цибулини годин цокають, нагадуючи,
що життя земне
таїться в білках,
в сумiшi жирiв, вуглеводiв,
а демон історії - в рухах європейських народів,
що набувають форму потаврованних прокляттям мас.
Снігуроньки не передбачається, хіба що та повiя -
дружина товариша Крупського - в ній прихована мрія
жовтенятки про секс, але чи про те зараз бесіда
набряклою баби з застарілою хворобою Базеда,
на носі - окуляри, в окулярах - зіниці, в зіницях - порожнеча,
а колись горiла там ворожнеча
на вузлах-колінах покрив шотландського пледа.
На гілках развешан новорічний набір
революціонерів , що вступили з царизмом у спір,
п'ять декабристів, Перовська й Желябов,
Степан Халтурин, а поруч - вбивця і злодій,
потрапив сюди випадково - не втечеш від ляпів,
особливо якщо ти будьоновець муж,
і скачеш чимдуж
до самих Карпат, щоб прийняти смерть від поляків.
Безцінний досвід громадянської війни
громадян, объевшихся блекоти
з громадянами опившимися самогону
офіцерів, рабів царя і золотого погона,
з рядовими, що вошами обгризені, але вільні вони
випорожнюватися тут, у палаці, біля підніжжя царського трону.
Безцінний досвід сивий большевеющей старовини.
Ось вам новорічна ялинка, Ленін, звичайно - верхівка затята,
в одній рученятi Цар-Дзвін, в іншій - Цар-Гармата,
у роті - не зуби - зубці Кремлівської стіни....
А ось і я - хлопчик, що пергорнуе книжку "Досвід
радянської медицини в період вітчизняної війни", й досi
відчуває поранення всією душею медичною, дитячою,
всі осколкові, кульові, всі виплодка вибухової хвилі.
А ось і батько за столом, накритим склом.
Під склом фотографії діда і бабусі,тітки Ревеки,
батько читає газету, злегка прикриваючи повіки, маленькому сину
статтю про те, що Куба йде напролом, про органи держбезпеки,
але якщо подивитися на життя під цим кутом,
можна забути про Бога і Людину,
гальмування і збудження - валеріана і бром.
Новорічна ялинка філософії, ти не канула у небуття
встаєш перед уявним поглядом, гілок похоронна хвоя,
в лісі ця ялинка росла, наслухалася вовчого там виття,
надивилася на вічну дружбу різних народів і рас,
І ось під тобою Маркс і Енгельс, два брадатих Діда Мороза,
очманілі, немов отямилися від наркозу,
звіряють час за золотим кишеньковим годинником -
і це - останнiй час.
Два советских Деда-Мороза: Энгельс и Маркс
стоят под елочкой философии. Жилетки, цепочки в брелках,
луковицы часов тикают, напоминая,
что жизнь земная
таится в белках,
жирах, углеводах,
а демон истории - в движеньи европейских народов,
приобретающих форму заклеймленных проклятием масс.
Снегурочки не предвидится, разве что та -
жена товарища Крупского - в ней сокрыта мечта
октябренка о сексе, но о том ли беседа
отечной старухи с застарелой болезнью Базеда,
на носу - очки, в очках - зрачки, в зрачках - пустота,
на узлах-коленях покров шотландского пледа.
На ветках развешан новогодний набор
революционеров, с царизмом вступивших в спор,
пяток декабристов, Перовская и Желябов,
Степан Халтурин, а рядом - убийца и вор,
попавший сюда случайно - не убежишь от ляпов,
особенно если ты буденовец, и скачешь во весь опор
до самых Карпат, чтобы смерть принять от поляков.
Бесценен опыт гражданской войны
граждан, объевшихся белены
с гражданами опившимися самогона,
офицеров, рабов царя и золотого погона,
с рядовыми, что вшами обглоданы, но вольны
испражняться здесь, во дворце, у подножия царского трона.
Бесценен опыт седой большевеющей старины.
Вот вам новогодняя елочка, Ленин, конечно - верхушка,
в одной ручонке Царь-Колокол, в другой - Царь-Пушка,
во рту - не зубы - зубцы Кремлевской стены....
А вот и я - мальчик, листающий книжку "Опыт советской
медицины в период отечественной войны",
ощущающий все ранения всей душой медицинской, детской,
все осколочные, пулевые, все исчадья взрывной волны.
А вот и отец за столом, накрытым стеклом.
Под стеклом фотографии деда и бабушки,также - тети Ревекки,
отец читает газету, слегка прикрывая веки,
статью о том, что Куба идет напролом,
но если на жизнь посмотреть под этим углом,
можно забыть о Боге и Человеке,
торможение и возбуждение - валерьянка и бром.
Новогодняя елка философии ты, как живая сейчас
встаешь перед мысленным взором, ветвей погребальная хвоя,
в лесу эта елка росла, наслушалась волчьего воя,
насмотрелась на вечную дружбу различных народов и рас,
И вот под тобой Маркс и Энгельс, два брадатых Деда Мороза,
очумелые, словно очнувшиеся от наркоза,
сверяют время по золотым карманным часам - и это - в последний раз.
***
Два радянських Діда-Мороза: Енгельс і Маркс
стоять під ялинкою філософії. Жилетки, ланцюжки в брелках,
цибулини годин цокають, нагадуючи,
що життя земне
таїться в білках,
в сумiшi жирiв, вуглеводiв,
а демон історії - в рухах європейських народів,
що набувають форму потаврованних прокляттям мас.
Снігуроньки не передбачається, хіба що та повiя -
дружина товариша Крупського - в ній прихована мрія
жовтенятки про секс, але чи про те зараз бесіда
набряклою баби з застарілою хворобою Базеда,
на носі - окуляри, в окулярах - зіниці, в зіницях - порожнеча,
а колись горiла там ворожнеча
на вузлах-колінах покрив шотландського пледа.
На гілках развешан новорічний набір
революціонерів , що вступили з царизмом у спір,
п'ять декабристів, Перовська й Желябов,
Степан Халтурин, а поруч - вбивця і злодій,
потрапив сюди випадково - не втечеш від ляпів,
особливо якщо ти будьоновець муж,
і скачеш чимдуж
до самих Карпат, щоб прийняти смерть від поляків.
Безцінний досвід громадянської війни
громадян, объевшихся блекоти
з громадянами опившимися самогону
офіцерів, рабів царя і золотого погона,
з рядовими, що вошами обгризені, але вільні вони
випорожнюватися тут, у палаці, біля підніжжя царського трону.
Безцінний досвід сивий большевеющей старовини.
Ось вам новорічна ялинка, Ленін, звичайно - верхівка затята,
в одній рученятi Цар-Дзвін, в іншій - Цар-Гармата,
у роті - не зуби - зубці Кремлівської стіни....
А ось і я - хлопчик, що пергорнуе книжку "Досвід
радянської медицини в період вітчизняної війни", й досi
відчуває поранення всією душею медичною, дитячою,
всі осколкові, кульові, всі виплодка вибухової хвилі.
А ось і батько за столом, накритим склом.
Під склом фотографії діда і бабусі,тітки Ревеки,
батько читає газету, злегка прикриваючи повіки, маленькому сину
статтю про те, що Куба йде напролом, про органи держбезпеки,
але якщо подивитися на життя під цим кутом,
можна забути про Бога і Людину,
гальмування і збудження - валеріана і бром.
Новорічна ялинка філософії, ти не канула у небуття
встаєш перед уявним поглядом, гілок похоронна хвоя,
в лісі ця ялинка росла, наслухалася вовчого там виття,
надивилася на вічну дружбу різних народів і рас,
І ось під тобою Маркс і Енгельс, два брадатих Діда Мороза,
очманілі, немов отямилися від наркозу,
звіряють час за золотим кишеньковим годинником -
і це - останнiй час.