Sep 10, 2011 08:42
Люди всі по своєму уперті:
Народившись, помирає кожна
А живуть століття після смерті,
Ті, що роблять те, чого "можна"
Коли покійному Василю Симоненкові на одному з творчих вечорів черговий лакуза , передав записку , де запитував: " Яку це ви самостійну Україну маєт на увазі , коли пишете -"Хай мовчать Америки й Росії...", "Маю я святе синівське право з матір"ю побуть на самоті"? На що Василь спокійно відповів: " У мене Україна одна. Якщо автор запитання знає другу- хай скаже. Будемо вибирати."
і на закусочку:
Ідоли обслинені, обціловані
Ішли величаві в своїй ході.
А поруч вставали некороновані
Корифеї і справжні вожді.
Вставали Коперники і Джорджоне,
Шевченко підводив могутнє чоло,
І біля вічного їхнього трону
Лакузи жодного не було.
Бо щире, високе небо
Не підмалюєш квачем,
Бо величі справжній не треба
Спиратись на плечі нікчем.
українське,
поезія,
Симоненко