Сашко Дерманський «Жменька тепла для мами»
Категорія - фантастика
Вік основної аудиторії - 5-10 років
Жанр - казкова антиутопія
Мова видання - українська
Оцінка авторів проекту
Сашко Дерманський. Жменька тепла для мами. - Л.: Видавництво Старого Лева, 2017. - 56 с.
Казкові антиутопії - то складний жанр, в якому дуже непросто проявити себе. З одного боку, антиутопія передбачає змалювання соціального, якоїсь системи, в якій людям живеться погано, обов'язково мають бути прописані шляхи зламу цієї системи і побудови нового світу. З іншого боку, казка накладає суттєві обмеження, бо показати антиутопію так, щоб дітям не було страшно і щоб вони все зрозуміли, зможе далеко не кожен автор.
"Жменька тепла для мами" - приклад саме вдалої казкової антиутопії.
У цьому творі все просто: в країні панує зима, літа там не бачили вже багато років, завдяки цьому холоду людьми керує неправедна влада, бо лише вона має джерело тепла. "Владу" уособлює "Мерзенний пан Прищ". Він так і називається, а виглядає як Чахлик Невмирущий - це щоб довго не змальовувати образ злого персонажа. І з'явився він, як часто буває, в ролі рятівника від спеки, але Великий Холодильник став його інструментом влади над людьми, до якого згодом додалися "теплюки" - енергетичні кругленькі тістечка. Його ж "друзі" теж цілком звичні для подібних сюжетів - "пан Свищ" і "пан Дрищ", які тільки тим і займаються, що їдять. От цікаво лише, чи це їхні справжні імена, чи таки прізвиська?
У творі багато фантастичних елементів - теплощури, теплокоти, теплопси, теплоіндики, силіконові манки, роботи, і на додачу постійні проблеми з генераторами, які виробляють електрику.
Головна героїня - жертва свавілля, бо її мама може загинути від холоду. Тому маленька Влада йде у Сніголіс, цілком архетипне місце за межами міста, де знаходять притулок відчайдухи, що не хочуть коритися посадовцям.
Вихід зі здавалося б безвихідної ситуації цілком логічний, якщо послуговуватися казковою логікою. Тепло фізичне не настільки важливе, як тепло духовне і тепло серця, бо всі люди "серцесяйні". А от як це зрозуміти і жити за законом любові, можна дізнатися разом із Владою.
Єдине, чого я так і не побачила у творі, - реальних психологічних змін у суспільстві. А без цього варто чекати наступного "пана Прища", який одурить довірливих людей. Та й можливі рятівники надто довго чекали нагоди здолати зло.
З цієї книги вийшов би гарний мультфільм.
Також хочу зазначити, що книга гарно ілюстрована.
Висновок: У цілому цей твір сподобається дітям, хоча деякі потребуватимуть коментарів дорослих. Особливо ті, хто захоче розвинути тему, вийшовши за межі казкового сюжету.
Яна Стогова
Ще більше цікавих проектів на нашому новому сайті, який тепер стає головним!
Приєднуйтесь - http://ukrbook.blogspot.com/
Інші думки про книгу:
"Свято наближається: три зимові книжки для розваг і роздумів" (фрагмент) - https://bokmal.com.ua/books/try-zymovi-knyzhky-dlja-rozvagh-ta-rozdumiv/
Вік основної аудиторії - 5-10 років
Жанр - казкова антиутопія
Мова видання - українська
Оцінка авторів проекту
Сашко Дерманський. Жменька тепла для мами. - Л.: Видавництво Старого Лева, 2017. - 56 с.
Казкові антиутопії - то складний жанр, в якому дуже непросто проявити себе. З одного боку, антиутопія передбачає змалювання соціального, якоїсь системи, в якій людям живеться погано, обов'язково мають бути прописані шляхи зламу цієї системи і побудови нового світу. З іншого боку, казка накладає суттєві обмеження, бо показати антиутопію так, щоб дітям не було страшно і щоб вони все зрозуміли, зможе далеко не кожен автор.
"Жменька тепла для мами" - приклад саме вдалої казкової антиутопії.
У цьому творі все просто: в країні панує зима, літа там не бачили вже багато років, завдяки цьому холоду людьми керує неправедна влада, бо лише вона має джерело тепла. "Владу" уособлює "Мерзенний пан Прищ". Він так і називається, а виглядає як Чахлик Невмирущий - це щоб довго не змальовувати образ злого персонажа. І з'явився він, як часто буває, в ролі рятівника від спеки, але Великий Холодильник став його інструментом влади над людьми, до якого згодом додалися "теплюки" - енергетичні кругленькі тістечка. Його ж "друзі" теж цілком звичні для подібних сюжетів - "пан Свищ" і "пан Дрищ", які тільки тим і займаються, що їдять. От цікаво лише, чи це їхні справжні імена, чи таки прізвиська?
У творі багато фантастичних елементів - теплощури, теплокоти, теплопси, теплоіндики, силіконові манки, роботи, і на додачу постійні проблеми з генераторами, які виробляють електрику.
Головна героїня - жертва свавілля, бо її мама може загинути від холоду. Тому маленька Влада йде у Сніголіс, цілком архетипне місце за межами міста, де знаходять притулок відчайдухи, що не хочуть коритися посадовцям.
Вихід зі здавалося б безвихідної ситуації цілком логічний, якщо послуговуватися казковою логікою. Тепло фізичне не настільки важливе, як тепло духовне і тепло серця, бо всі люди "серцесяйні". А от як це зрозуміти і жити за законом любові, можна дізнатися разом із Владою.
Єдине, чого я так і не побачила у творі, - реальних психологічних змін у суспільстві. А без цього варто чекати наступного "пана Прища", який одурить довірливих людей. Та й можливі рятівники надто довго чекали нагоди здолати зло.
З цієї книги вийшов би гарний мультфільм.
Також хочу зазначити, що книга гарно ілюстрована.
Висновок: У цілому цей твір сподобається дітям, хоча деякі потребуватимуть коментарів дорослих. Особливо ті, хто захоче розвинути тему, вийшовши за межі казкового сюжету.
Яна Стогова
Ще більше цікавих проектів на нашому новому сайті, який тепер стає головним!
Приєднуйтесь - http://ukrbook.blogspot.com/
Інші думки про книгу:
"Свято наближається: три зимові книжки для розваг і роздумів" (фрагмент) - https://bokmal.com.ua/books/try-zymovi-knyzhky-dlja-rozvagh-ta-rozdumiv/