Вікторія Амеліна «Хтось, Або Водяне Серце»
Категорія - для малечі
Вік основної аудиторії - 5-10 років
Жанр - сюрреалістична казка
Мова видання - українська
Оцінка авторів проекту
Вікторія Амеліна. Хтось, Або Водяне Серце. - Л. : Видавництво Старого Лева, 2016. - 36 с.
По обкладинці цієї книги важко зрозуміти, про що вона буде. Та вже з перших сторінок ми дізнаємося: в акваріумі жив Хтось, а ще різнокольорові рибки та стара Черепаха. Акваріум стояв на підвіконні. І якби так було насправді, то його мешканці наряд прожили б довго.
Хазяїном акваріуму був самотній чоловік, який ні з ким не розмовляв, сумував, а вечорами читав книжки. Він також майже одразу з’являється на малюнках.
Єдиним бажанням Хтося було дізнатися, хто він є. І якось Хтось зрозумів, що має навчитися читати, щоб у книжках знайти інформацію про себе. Навчатиме ж його Черепаха, яка "мріяла стати вчителькою", та "настали скрутні часи - і школи для черепах закрилися" (С.14). Отже, і тут твір обмежується лише шкільними реаліями і одною кімнатою, а це надто мало, щоб навчити сучасну дитину пізнавати світ.
В результаті Хтось дізнався, що він медуза, яку називають Водяним Серцем, і тому, на його думку, він усіх любитиме. А ще він навчає мешканців акваріуму читати і писати.
І хоча кульмінація у творі таки є: мешканці акваріуму пишуть на піску, що люблять "Двоногого", а він посміхається, називає своє ім’я і починає розмовляти з водяним товариством, але по-справжньому це мало на що впливає. Поряд із людиною ніхто не з’являється, чоловік спілкується виключно зі своїми "малими друзями". І ви колись бачили, щоб вдома в акваріумі жила медуза?
Одним словом, штучний, відірваний від реальності, вигаданий світ.
Хай би як я не намагалася знайти смисл або оригінальність у цій історії, мені це не вдалося.
Окремо хочу сказати про малюнки. Нині дуже модний такий двовимірний стиль. Серед дорослих. А для дітей ці малюнки незрозумілі, неяскраві і не цікаві. Спеціально протестувала на кількох десятках дітей.
Висновок: Ця книга не справила на мене ніякого позитивного враження.
Дарина Пилипенко
Ми збираємося переїхати на інший ресурс - http://ukrbook.blogspot.com/
Читайте ще більше відгуків на сучасні твори!
Інші думки про книгу:
Ліза Гречанюк "«Хтось, або Водяне Серце»: займенник у пошуках себе" - http://bokmal.com.ua/books/htos-abo-vodyane-serce/
Роксолана Жаркова "Хто ж він, цей Хтось?" - http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/01/18/081053.html
Анастасія Левкова "Лютневі книжки" (фрагмент) - http://avtura.com.ua/book/1671/
Вік основної аудиторії - 5-10 років
Жанр - сюрреалістична казка
Мова видання - українська
Оцінка авторів проекту
Вікторія Амеліна. Хтось, Або Водяне Серце. - Л. : Видавництво Старого Лева, 2016. - 36 с.
По обкладинці цієї книги важко зрозуміти, про що вона буде. Та вже з перших сторінок ми дізнаємося: в акваріумі жив Хтось, а ще різнокольорові рибки та стара Черепаха. Акваріум стояв на підвіконні. І якби так було насправді, то його мешканці наряд прожили б довго.
Хазяїном акваріуму був самотній чоловік, який ні з ким не розмовляв, сумував, а вечорами читав книжки. Він також майже одразу з’являється на малюнках.
Єдиним бажанням Хтося було дізнатися, хто він є. І якось Хтось зрозумів, що має навчитися читати, щоб у книжках знайти інформацію про себе. Навчатиме ж його Черепаха, яка "мріяла стати вчителькою", та "настали скрутні часи - і школи для черепах закрилися" (С.14). Отже, і тут твір обмежується лише шкільними реаліями і одною кімнатою, а це надто мало, щоб навчити сучасну дитину пізнавати світ.
В результаті Хтось дізнався, що він медуза, яку називають Водяним Серцем, і тому, на його думку, він усіх любитиме. А ще він навчає мешканців акваріуму читати і писати.
І хоча кульмінація у творі таки є: мешканці акваріуму пишуть на піску, що люблять "Двоногого", а він посміхається, називає своє ім’я і починає розмовляти з водяним товариством, але по-справжньому це мало на що впливає. Поряд із людиною ніхто не з’являється, чоловік спілкується виключно зі своїми "малими друзями". І ви колись бачили, щоб вдома в акваріумі жила медуза?
Одним словом, штучний, відірваний від реальності, вигаданий світ.
Хай би як я не намагалася знайти смисл або оригінальність у цій історії, мені це не вдалося.
Окремо хочу сказати про малюнки. Нині дуже модний такий двовимірний стиль. Серед дорослих. А для дітей ці малюнки незрозумілі, неяскраві і не цікаві. Спеціально протестувала на кількох десятках дітей.
Висновок: Ця книга не справила на мене ніякого позитивного враження.
Дарина Пилипенко
Ми збираємося переїхати на інший ресурс - http://ukrbook.blogspot.com/
Читайте ще більше відгуків на сучасні твори!
Інші думки про книгу:
Ліза Гречанюк "«Хтось, або Водяне Серце»: займенник у пошуках себе" - http://bokmal.com.ua/books/htos-abo-vodyane-serce/
Роксолана Жаркова "Хто ж він, цей Хтось?" - http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2017/01/18/081053.html
Анастасія Левкова "Лютневі книжки" (фрагмент) - http://avtura.com.ua/book/1671/