ПРИВИДИ
Гріхи батьків хай спадуть на дітей... Чи програмують привиди минулого майбутнє? Чи існує зв’язок між гріхами та хворобами? Кажуть, діти хворіють на церебральний параліч з вини неоковирного життя батьків...
***
"ФРУ АЛВИНГ: Мне! Твоей матери!
ОСВАЛЬД: Именно.
ФРУ АЛВИНГ: Мне, давшей тебе жизнь!
ОСВАЛЬД: Я не просил тебя о жизни. И что за жизнь ты мне дала? Не нужно мне ее! Возьми назад!"
***
Найгіршим прогріхом людини є боягузство... Страх вийти за межі ...
Близька подруга зробила аборт, бо завагітніла в 17 років... На аборті наполягла мама...
Страх вийти за межі...
Не поступити до ВНЗ, а лише до коледжу, бо батьки не вірять, що без хабаря поступиш...
Страх вийти за межі...
Хай гріхи батьків падуть на їх дітей, хай падуть рясним дощем....
Працювати на ненависній роботі, пити і молитися, бо роботою треба дорожити, бо що з тебе вийде, бо житимеш у бідності зі своїми мріями...
Страх вийти за межі...
Осуд осадом на зубах. Скреготить скреготом Гієни огненної...
А хто сказав, що любити одружених не можна?
Хто сказав, що якщо тобі менше тридцяти, то заборонено кохатися із 60-тирічними?
Хто сказав, що не можна говорити
Про вогненних ангелів і гіганські крила
А що, коли ти про них думаєш?
Можна злитися просто так, без причини? Бо тобі хочеться?
Можна малювати скажені безладні картини як вияви свого мислення?
Просто так. Бо малюється.
Не пояснювати, що це за фігня...
Навіть коли тобі дуже страшно...
А пробачати, коли це зовсім не гордо?
І покидати, коли це негідно, але так чесно?...
Навіяно "Привидами" Ібсена
***
"ФРУ АЛВИНГ: Мне! Твоей матери!
ОСВАЛЬД: Именно.
ФРУ АЛВИНГ: Мне, давшей тебе жизнь!
ОСВАЛЬД: Я не просил тебя о жизни. И что за жизнь ты мне дала? Не нужно мне ее! Возьми назад!"
***
Найгіршим прогріхом людини є боягузство... Страх вийти за межі ...
Близька подруга зробила аборт, бо завагітніла в 17 років... На аборті наполягла мама...
Страх вийти за межі...
Не поступити до ВНЗ, а лише до коледжу, бо батьки не вірять, що без хабаря поступиш...
Страх вийти за межі...
Хай гріхи батьків падуть на їх дітей, хай падуть рясним дощем....
Працювати на ненависній роботі, пити і молитися, бо роботою треба дорожити, бо що з тебе вийде, бо житимеш у бідності зі своїми мріями...
Страх вийти за межі...
Осуд осадом на зубах. Скреготить скреготом Гієни огненної...
А хто сказав, що любити одружених не можна?
Хто сказав, що якщо тобі менше тридцяти, то заборонено кохатися із 60-тирічними?
Хто сказав, що не можна говорити
Про вогненних ангелів і гіганські крила
А що, коли ти про них думаєш?
Можна злитися просто так, без причини? Бо тобі хочеться?
Можна малювати скажені безладні картини як вияви свого мислення?
Просто так. Бо малюється.
Не пояснювати, що це за фігня...
Навіть коли тобі дуже страшно...
А пробачати, коли це зовсім не гордо?
І покидати, коли це негідно, але так чесно?...
Навіяно "Привидами" Ібсена