Mar 08, 2011 04:53
Читаю зараз про нашого святого, Петра Багатостраждального (Калниша). Останній кошовий отаман був прикладом справжнього очільника держави нового типу. Він був геніальним політиком: розвинув економіку, дбав за екологію, був дипломатом і гуманістом.
І думаю таке. Він мав владу, міг розкошувати і жити у своє задоволення. Що його штовхало так дбати про свою Батьківщину і своїх людей? Чого не крав? Не наживався? До останнього дня говорив українською? З гідністю носив отаманське вбрання, навіть коли воно перетворилось на лахміття? Не визискував селян, як Мазепа (не в докір останньому, просто як приклад, коли правитель мудрий, але на наші мірки не гуманний)?
Загадка, яка не дає спати. Відповідальність перед козацтвом? Так міг просто козаками займатись, а то ж сприяв селянам і євреям, що багато тоді повихрещувались і повступали в козацтво, захоплюючись його прикладом. Видавав укази про заборону вирубки дерев, якщо занадто визискували природні ресурси. Це ж не його обов,язково ресурси були, та і поки відновляться, не він ними скористався б. Та і взагалі, навіть зараз екологією нехтують. А він розумів...
Святий Петре, хай те, до чого ти дійшов своїми помислами, прийде до розуму і нам та нашим державникам. Бо щось неправильне з нами діється. Як ми потребуємо твоєї опіки і заступництва! Молися за нас!
ангел,
цікавлюсь,
мучусь-караюсь але не каюсь,
так собі думаю,
автобіографія