Dec 15, 2010 10:42
У принципі, я не фанат гатовіть. Мені главне шоп поповнить запаси енергії і продовжити життєдєятєльность. Но вот коли нада, то ж ніби палучялась шота внятне сдєлати всігда. А тут - пісєц якийсь, таваріщі. Я 4 дня під ряд безбожно лажаю з етімі прадуктамі пітанія. То борщь получився вмєста краснава чьорним, то пересипала спецій, то замало води в булйон налила, то вгаратала забагато рису, то вмєста п’юре здєлала дєцку ниажиданнасть. Чесслово, як маг-недоук, який дорвався до валшебнай палачки, пастаянна калдує, но получяє протилежне від жилаємого. Но це ж ужасно і даже не знаю як к етаму адаптіруватись.
Єслі думати лагічєскі, то нада б було планіровать ізварить якута гадость, шоп получилось шота нармальне, раз дєйствує закон подласті і всьо получаєцця наабарот. Но який чілавєк в здавом умє буде іскрєннє планіровать ізгатовить дєцку ниажиданнасть, шоп карма привратила його у п’юре? Ета ж німисліма... А єслі хітріть, ці ж, сцуко, ниізвєстні сили, вони ж нікада не поведуться на развод :/
По великому счьоту, якби я тіки для себе гатовіл, то мені було б аднакуйствєнна, я б усьо равно стоптала, ми і не таке прахаділі. Но кругом же люді....
Так шо осталось тіки надєяцця, шо ця паласа кулінарних ужасів, вона акончіцца без паслєдствій. А то радниє і блізкіє скора просто начнут міня бояцця)))
цікавлюсь,
так собі думаю,
дружба крєпкая