недєцкі ігри
Вот прінято счітать, шо в недєцкі ігри іграюцця взрослі. ніфіга ніразу. такі недєцкі ігри, які практикує пузата мєлочь, взрослим в голову взбрєдає у формє научєствєнного достіженія і с єнтім нишутять.
Чо я си так подумала. Значить, була я на днях в Кийові. Ну і значить собралась ві Львів, сіла у метро і на станції театральній вмєсто в сторону вокзала укатила в сторону лівобережжя. Роздуплилась на Арсенальній, вилізать попробувала на Дніпрі, но передумала, бо там на поїзд в протилежну сторону нада юбуло ше пад зімльой мотацця, заїхала ажень до Гідрапарку, там пересіла, начяла запізнюватись на поєзд і саатвєцтвєнно нєрвнічяти.
Вот брєд якийсь, чого воно нєрвнічяєцця, коли на ход подій ти не вліяєш, тупо їдеш в метро, а воно в тобі шота переживає. Нє, шоп принять установку - пробєжать до искалатора, промчяццо по вокзалу і єслі шо не так - сдать квиток, дак ньи, мозги всьо взвєсілі і панімають, а воласи всьо равно шивеляцця!!! Нінавіжу такі стани, по тій причині рішила отвлєчься і стала слухать людей кругом. Благо від Гідропарку до Вокзала є врємя для цього занятія.
І сидять троє хлопчиків, класу едак 5-6. Ну і бавляться. Один другому смотрить в глаза, другой рєзко задає прості вапроси, на які нада атвєчять лібо да, лібо атвєт автоматічєскі. а під канєц задає якута замануху, типу ти дурак? І той, каторому в глаза смотрять, автаматічєскі атвічяє - да!
Ну так вот, кодато коли ми учились на якомусь лагєрі всяким поганим вєщям типу нейро-лнгвістічєского програмірованія і прочіх атсралів, дядя псіхапат ой, псіхолог разказував, шо люде мають нєскалька каналів воспріятія внєшнєй інфи: картінками, звуками, дотиками ілі змішаний. Переважна більшість чілавєків пользується якимсь з одних каналів воспріятія і він у нього, в чілавєка який пользується, наіболіє развіт. і єслі чілавєка грузануть інфою другого типу, він впадає у транс на мінуточку. Цим часто пользуюцця циганє, начіная. напрімєр гладить візуала (того шо картінками васпрінімає, грузить дотиками), лібо падать на вуха кінестетику (тому шо на дотики мірлуччє васпрінімає). А када чілавєк відїжджає - дають установачку: анука віддай партмане. І всьо, чілавєк атдає. Так можна приказать кавота убіть напрімєр, як Кенеді.
А тут, панімаєте, сидять діти, перегружають друг другу канали воспріятія і дають установки на дібільство.
Пригадалось мені в тєму, шо колись ми з друззями тожи дєлали друг другу гіпноз. Ти присідаєш на корточки і починаєш сильно дихати. І довго сильно дихати. Патом рєзко встаєш, а "гіпнотізьор" затискає тобі на шиї пульсірующі учястки сонної артерії. ну і ти відїжджаєш в нєбитійо. Опосля всі ділились своїм психоделічним опитом, А када я виросла, то узнала, шо так і убить можна.
Як вам дитячі забавки, а?
Чо я си так подумала. Значить, була я на днях в Кийові. Ну і значить собралась ві Львів, сіла у метро і на станції театральній вмєсто в сторону вокзала укатила в сторону лівобережжя. Роздуплилась на Арсенальній, вилізать попробувала на Дніпрі, но передумала, бо там на поїзд в протилежну сторону нада юбуло ше пад зімльой мотацця, заїхала ажень до Гідрапарку, там пересіла, начяла запізнюватись на поєзд і саатвєцтвєнно нєрвнічяти.
Вот брєд якийсь, чого воно нєрвнічяєцця, коли на ход подій ти не вліяєш, тупо їдеш в метро, а воно в тобі шота переживає. Нє, шоп принять установку - пробєжать до искалатора, промчяццо по вокзалу і єслі шо не так - сдать квиток, дак ньи, мозги всьо взвєсілі і панімають, а воласи всьо равно шивеляцця!!! Нінавіжу такі стани, по тій причині рішила отвлєчься і стала слухать людей кругом. Благо від Гідропарку до Вокзала є врємя для цього занятія.
І сидять троє хлопчиків, класу едак 5-6. Ну і бавляться. Один другому смотрить в глаза, другой рєзко задає прості вапроси, на які нада атвєчять лібо да, лібо атвєт автоматічєскі. а під канєц задає якута замануху, типу ти дурак? І той, каторому в глаза смотрять, автаматічєскі атвічяє - да!
Ну так вот, кодато коли ми учились на якомусь лагєрі всяким поганим вєщям типу нейро-лнгвістічєского програмірованія і прочіх атсралів, дядя псіхапат ой, псіхолог разказував, шо люде мають нєскалька каналів воспріятія внєшнєй інфи: картінками, звуками, дотиками ілі змішаний. Переважна більшість чілавєків пользується якимсь з одних каналів воспріятія і він у нього, в чілавєка який пользується, наіболіє развіт. і єслі чілавєка грузануть інфою другого типу, він впадає у транс на мінуточку. Цим часто пользуюцця циганє, начіная. напрімєр гладить візуала (того шо картінками васпрінімає, грузить дотиками), лібо падать на вуха кінестетику (тому шо на дотики мірлуччє васпрінімає). А када чілавєк відїжджає - дають установачку: анука віддай партмане. І всьо, чілавєк атдає. Так можна приказать кавота убіть напрімєр, як Кенеді.
А тут, панімаєте, сидять діти, перегружають друг другу канали воспріятія і дають установки на дібільство.
Пригадалось мені в тєму, шо колись ми з друззями тожи дєлали друг другу гіпноз. Ти присідаєш на корточки і починаєш сильно дихати. І довго сильно дихати. Патом рєзко встаєш, а "гіпнотізьор" затискає тобі на шиї пульсірующі учястки сонної артерії. ну і ти відїжджаєш в нєбитійо. Опосля всі ділились своїм психоделічним опитом, А када я виросла, то узнала, шо так і убить можна.
Як вам дитячі забавки, а?