Знаєте, а в принципі - усе ж добре. Життя налагоджується. Стажуюсь в одному інтернет-виданні, ходжу на анонси та беру інтерв,ю в цікавих людей. Завдяки стажуванню втрапляю на різнопланові події: від брифінгу Садового на ТЕЦ до відкриття виставок. Навіть ставлення до оточуючого змінилось - із випадкових зустрічей, які б мене раніше дратували, намагаюся вицапати щось, що потенційно може перерости у матеріал. Ну і платять хай копійки, поки не взяли на ставку, але все ж. Благо, у мене є чудова подруга
steppehexe , що порадила мою скромну персону, коли з,явилась вакансія.
Я почала вивчати СЕО, і мене це жутко прьоть і приносить задоволення. А я зовсім не дурак лишній раз кайфонуть. Благо, у мене є чудовий друг
senquiem , котрий мене трохи копнув у цьому напрямку.
Я приєдналася до групи ініціативних велосипедистів, ми плануєм адвокасі-кампанію з метою лобіювання у Львові велоінфраструктури. І той скажений живчик, який не давав мені проходити повз якісь суспільно актуальні теми ще з 2004-го, теж отримав поживу.
Мені подобається авралити, мати за день 100500 зустрічей різного плану, вставати зранку, вертатись поночі. Якийсь такий ніжно-солоний смак насиченого життя. Хай не кожен день, але все ж.
І, звичайно, безліч планів. А ще, знаєте що? Я неймовірно спокіна (ПМСи не в щьот, ета врємєнна %) ). І мені це все однозначно подобьається.