Алкоголь з антибіотиками
Так-так!!! Продовжує ковбавсити по чорній силі. Роблю дурниці - ніби в підлітковому віці.
Оце на днях подруга грипом хворіла, сиділа на антибіотиках. Це, до слова, одна з пужак славнозвісних. А тут я прийшла та ще одна пужака і зробили ми пужацькеі посиденьки. Вирішили насьорбатись вина. А ця от пужака, що грипом хворіла, каже так злорадосно - а я на антібіотиках сижу, нап’ємось, стане мені погано, будете швидку викликать. Друга каже - Ньи, ніфіга, я пас! - і собі таблєтку хрясь. А я як уявила, що оце їх двох відкачую, то і собі заантибіотилась. Пагібать, так вмєстє. Друззя всьо-такі. Ось.
Ніч була така дивна, ніби кадри з фільму "Страх і відраза в Лас-Вегасі". Ми говорили про патріотизм, про материнський інстинкт, про Ошо, про гендерну рівність, про яой, безпорадність, про силу, про мазохізм, про садизм, про ролі, про гру, що перетікає в життя, про інтернет... Ніч була така дивна...
Після плашки вина нормального пішло вино домашнє - паршиве, кисле, шмурдякове і на оцет схоже. Кожній пужаці - по пляшці. І далі говорили - все палкіше. А в однієї з подруг завжди дуже широкі зіниці. сіро-блакитні очі і чорні, глибокі, темні зіниці. І погляд скажений, дивний. А інша постійно грає ролі. І зживається з ними на стільки сильно, що втрачає відчуття реальності. Ось. І все понеслось і закрутилось.
А потім... потім я вирубалась. Ага! Мене добряче тошнило і колошматило!
Діти! Не пийне вино з таблетками! Це може змістити вашу точку зборки, а вернути її на місце буде неможливо. І світ втратить звичайні обриси. І ніколи їх собі не поверне.
Хоча. гадаю, що оці антибіотики впєрвия в жізні - це тільки привід. Чи привид.