А ось так ми минулого року поїхали (тобто, попливли) назад із Грузії в Україну, разом із нашими машинами, що склало більше, ніж половину всього бюджету нашої поїздки. Втім, часу залишалось мало до моменту, коли багато кому з нас треба було повертатись на роботу, тому й вибрали такий варіант.
Осередок обриганства на паромі "Грейфсвальд", до якого долучився голандець Тімман (лисий).
ФОто на пам"ять з грузинським поліцейським (який сам про це попросив). Поліція в Грузії - найбеззлобніша щодо мандрівників на всьому просторі екс-СРСР (особливо на відміну від дагестанських дорожних "законних бандформувань":)). Проблеми можна поімєть, хіба що заїхавши на територію Грузії після відвідання невизнаних Абхазії і Півд. Осетії.
Вечірній Поті.
Український растаман - працівник команди парому "Грейфсвальд":)
Якась фігня в морі поблизу українських берегів.
На закінчення подорожі, нас чекали люб"язні прикордонники в порту Іллічівськ. Оскільки саме був день Незалежності, не було майже нікого тверезого. У нас канючили "грошей на пиво" і під різними прєдлогамі не давали виїхати, очікуючи дачі хабара (це при тому, що нічого забороненого з собою не везли). Потім вимагали поставити на виїзні документи печатку якогось "26-го складу". Одним словом, нас зустріла "цивілізована країна", в якій ми маємо щастя жити. Ось такі от справи, як казав один мій улюблений письменник. :) На цьому кінець розповіді.