Відверто про остаточне. Випуск 1
Записки записного русофоба ростбіфа
Люблю поезію Сергія Єсєніна. Це єдиний російський поет, що його вірші в дитинстві я вчив напам'ять за велінням серця. От, наприклад, цей, як і багато інших, я досі знаю напам'ять. Але його я люблю найбільше.
Корова
Дряхлая, выпали зубы,
Свиток годов на рогах.
Бил ее выгонщик грубый
На перегонных полях.
Сердце неласково к шуму,
Мыши скребут в уголке.
Думает грустную думу
О белоногом телке.
Не дали матери сына,
Первая радость не впрок.
И на колу под осиной
Шкуру трепал ветерок.
Скоро на гречневом свее,
С той же сыновней судьбой,
Свяжут ей петлю на шее
И поведут на убой.
Жалобно, грустно и тоще
В землю вопьются рога...
Снится ей белая роща
И травяные луга.
Люблю поезію Сергія Єсєніна. Це єдиний російський поет, що його вірші в дитинстві я вчив напам'ять за велінням серця. От, наприклад, цей, як і багато інших, я досі знаю напам'ять. Але його я люблю найбільше.
Корова
Дряхлая, выпали зубы,
Свиток годов на рогах.
Бил ее выгонщик грубый
На перегонных полях.
Сердце неласково к шуму,
Мыши скребут в уголке.
Думает грустную думу
О белоногом телке.
Не дали матери сына,
Первая радость не впрок.
И на колу под осиной
Шкуру трепал ветерок.
Скоро на гречневом свее,
С той же сыновней судьбой,
Свяжут ей петлю на шее
И поведут на убой.
Жалобно, грустно и тоще
В землю вопьются рога...
Снится ей белая роща
И травяные луга.