Я хотів би згадати тут ще багатьох - і серед них
поетку Аньку Середу, яка одного разу прийшла в поезію
нізвідки й так само пішла з неї внікуди.
Юрій Андрухович.
Станіслав і феномен ферментації
ну то що
де кінець і початок
де якийсь шов чи пройма
як вдягнути цей світ
я не бачу
а вдягнути вже пора -
встидно в двадцять років
бігати в трусиках
дитячих мрій
анна середа
ну так что
где конец и начало
где некий шов или пройма
как одеть этот мир
я не вижу
а одеть уже впору -
стыдно в двадцать лет
бегать в трусиках
детских мечтаний