Чортория. На гостини до Івана.
Привіт Щоденник. Я, як завжди, запізнилася). Але лише на тиждень (а це погодься, для мене не термін)). Значить так. 15 червня в Чорториї був фестиваль з нагоди вшанування 75-ї річниці від дня народження Івана Миколайчука. Кіноактора, режисера, сценариста. Найяскравішого представника короткочасної доби національного відродження українського кіно.
джерело http://alive-ua.com/uploads/posts/2012-06/1341076501_11.jpg
Класика світового кінематографа «Тіні забутих предків». А також «Пропала грамота», «Сон», «Білий птах з чорною ознакою», «Вавілон ХХ» і тощо, тощо, тощо. Помер в 46 рік в 1987 р. Ніби стільки років пройшло, а його і досі так пам’ятають. В Чорториї де він народився відтворили його хату-садибу та відкрили в ній музей. Тепер щороку до неї приїжджають тисячі людей, а на день його народження влаштовують фестиваль.
Колись Іван казав: «Хочу на своє народження накрити святковий стіл для гостей по всій дорозі від Чорториї до Чернівців». Тому зараз стало традицією, що в цей день вздовж траси біля хат, накривають символічні столи з частуванням. А в самій Чорториї цього разу красиві молодиці зустрічали гостей повними кошиками духмяних жарених пампухів. Спочатку біля них тусувалася вся наша адміністрація, обласна, районна, міська, депутати та мер. Дівчата традиційно красиві, а в політиків очі як завжди, безсоромні.
Народу цього року було більше ніж попереднього, то б то тьма-тьмуща. На широкій дорозі з обох боків влаштувалися торгівельні палатки майстрів народної творчості. Не встигала з усіма вітатися, бо очі розбігалися від розкоші їх витворів.
Біля садиби музею встановили екран на якому демонстрували Іванові фільми.
В самій садибі було взагалі не проштовхнутися. Її окупував приїжджий київський десант типу творчої інтелігенції - письменники, актори, відучи, співаки, моделі, режисери, і до них до всіх на купу докинули місцевих та приблудних політиканів. Вони там один одному промови штовхали. Хай самі розбираються. Ми швиденько втекли від них на площі з розвагами.
На двох величезних майданах розташували містечко майстрів та дві концертні сцени.
За ними для дітей влаштована зона відпочинку с качелями-каруселями.
Оскільки одними видовищами ситий не будеш то для бажаючих перекусити поставили торгівельні точки з наїдками. Само собою на мангалах смажили шашлики, на відкритих вогнищах варили бануш та мамалигу і пекли картоплю.
З алкогольних напоїв було лише пиво. От і добре. Наскільки я до нього байдужа, але навіть я його оцінила. Холодна кружка з пишною пінкою під шашличок та мамалижку з бринзою на травичці під горіхом було саме те)
Ех, знаю що непорядно фотографувати людей без їх згоди, але не могла втриматись. Настільки багаті, красиві та розкішні вишиванки, що аж дух захоплює.
