Автострада

[blackasusual]

Інколи буває так, що коли я не думаю, я думаю про щось корисне. Сьогодні я чомусь подумала, що життя багато в чому схоже на автостраду, яка складається із багатьох доріг. Проте є основна. Коли ти усвідомлюєш, що основна збігає до кінця, ти повертаєш на іншу дорогу.
Моя дорога тут довела мене до кінця і показала мені новий поворот.
Інколи я думаю, що буду скучати. Інколи знаю, що не буду.
Чи є чому? Ні, навряд чи. Забагато фальшу в людях навколо.
як та фраза: "Sometimes i think they all are acting. Sometimes i`m scared that i`m acting too"
Чи це нормально абсолютно нічим не зобов"язаній людині почуватись сковано?
ну от. я теж так думаю. ненормально.
а ще сьогодні показало, що автостраду мою я не підкорюватиму в жовтих туфлях. їх не розтягнуть.

ну таке. як завжде намолола все нараз. факультет журналістики навчив мене не вміти висловлювати правильно свої думки, фігово римувати і забути, що колись я писала. і досить навіть непогано. якщо навіть новели мої нісенітничні десь друкували.

колись Женя казав, що я женщіна-всьо. напевно, якби ми і далі дружили, він би казав на мене женщіна-лєнь або женщіна-ніхто. все йде, все змінюється.
але я досі люблю дощ.