Сон
Або я вчора перенервувала, або просто відкрила підсвідомість для снів.
Я неодноразово наголошую на тому, що мені вони не сняться. Сьогодні стало винятком.
Були в моєму сні і поля, і фешн-вік, на якому багато друзів, і велосипед, і машини, навіть течик, якого протарабанила іномарка боком, потім санки, з яких я звалилась на дорогу, бо боялась, що ми заїдемо з Юстиною в церкву... потім я ще раз катнулась.... то були не наші санки... всі пішли додому, а я мала віддати санки. Мала, на яку я спочатку думала, що то малий, підморгнула мені.... Я подивилась на годинник - 00"38 ( ще навіть у сні віднімала тих 20 з копійками хвилин, на які спішить мій моб. час) - і зрозуміла, що ніяк не встигаю на останню маршрутку... На таксі грошей в мене не було ( в крайньому випадку, я думала, що доїду, а там щось придумаю, або скинусь, якщо ще хтось не встиг)... я почала бігти... Проспект Свободи... дуже багато народу... говорять, що Донецьк був неадекватний... догадуюсь, що був футбол.. група босих людей.... я чомусь натягую колготи, бо мені холодно і гублю свій мокасин.... я повертаюсь забрати, а там купа взуття... панікую, щоб хтось не взяв мій... знаходжу свого і біжу-біжу.... назустріч п"яні, фріки... збоку б"ються... бачу одну свою маршрутку - вона так пізно не їде.. проте думаю, що продовжили рейс через масові поїздки на футбол. потім іншу - біжу до неї, вона вже виїхала... я мушу на неї встигнути... вона зупиняється і перед мною 3 людей, за мною більше. вони пхаються, але я не пускаю. хоч я і не знаю, чи сіла я в неї - думаю,що так - я встигла.
можливо, нічого цікавого, проте в моєму сні мені треба було будь-якою ціною встигнути...
ненавиджу сни( напевно я забагато приймаю ліків(((
Я неодноразово наголошую на тому, що мені вони не сняться. Сьогодні стало винятком.
Були в моєму сні і поля, і фешн-вік, на якому багато друзів, і велосипед, і машини, навіть течик, якого протарабанила іномарка боком, потім санки, з яких я звалилась на дорогу, бо боялась, що ми заїдемо з Юстиною в церкву... потім я ще раз катнулась.... то були не наші санки... всі пішли додому, а я мала віддати санки. Мала, на яку я спочатку думала, що то малий, підморгнула мені.... Я подивилась на годинник - 00"38 ( ще навіть у сні віднімала тих 20 з копійками хвилин, на які спішить мій моб. час) - і зрозуміла, що ніяк не встигаю на останню маршрутку... На таксі грошей в мене не було ( в крайньому випадку, я думала, що доїду, а там щось придумаю, або скинусь, якщо ще хтось не встиг)... я почала бігти... Проспект Свободи... дуже багато народу... говорять, що Донецьк був неадекватний... догадуюсь, що був футбол.. група босих людей.... я чомусь натягую колготи, бо мені холодно і гублю свій мокасин.... я повертаюсь забрати, а там купа взуття... панікую, щоб хтось не взяв мій... знаходжу свого і біжу-біжу.... назустріч п"яні, фріки... збоку б"ються... бачу одну свою маршрутку - вона так пізно не їде.. проте думаю, що продовжили рейс через масові поїздки на футбол. потім іншу - біжу до неї, вона вже виїхала... я мушу на неї встигнути... вона зупиняється і перед мною 3 людей, за мною більше. вони пхаються, але я не пускаю. хоч я і не знаю, чи сіла я в неї - думаю,що так - я встигла.
можливо, нічого цікавого, проте в моєму сні мені треба було будь-якою ціною встигнути...
ненавиджу сни( напевно я забагато приймаю ліків(((