Sep 24, 2011 10:54
Я хочу носити під серцем
твоє божевільне чудо
таке, як і ми,
солодке і з перцем...
це буде донька.
я всім своїм тілом це чую...
хай не сьогодні, років за 6-7
відчую....
у неї були б твої очі...
такі божевільно чорні....
як дві життєдайні ночі...
що виростали у дні потворні...
вже придумала я їй ймення
і все одно вона буде темненька...
я б хотіла твою дитину...
я б хотіла твою маленьку...
мені б не потрібен був ти... насправді...
лиш би частинку тебе назавжди зберегти
носити під серцем, ростити по правді...
і відпустити, як схоче піти....
ну а може ми б стали сім"єю....
я би нишком тебе підглядала...
називала б моїм і моєю...
і нічого б я більше не знала...
я не хочу багато чи мало...
я давно на терези не ставлю...
я хотіла би нас назавжди
ти ж бо серце мені розплавив...
я любила б нашу дитинку
усім серцем... очима... руками...
кілометри брудного ранку
назавжди ж залишились між нами...
дитина,
думка,
настрій